Велика Британія та ряд інших європейських держав мають різні погляди щодо доцільності розгортання значних миротворчих сил в Україні. Про це повідомляє видання The Times, посилаючись на дипломатичні джерела. "Велика Британія, Франція та країни Північної Європи підтримують ідею європейської ініціативи щодо відправлення тисяч військовослужбовців в разі укладання угоди про мир. Проте Німеччина та інші держави, як відомо, виступають проти", — зазначається у статті.
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння, що така миротворча місія може відвести необхідні ресурси від прикордонних держав НАТО з Росією, залишивши їх уразливими. Зростає також консенсус щодо того, що для реалізації такої післяконфліктної місії знадобиться підтримка Дональда Трампа та гарантії безпеки.
Високопосадове джерело з британського уряду повідомило, що Європа теоретично може сформувати наземні сили, якщо в цьому буде потреба, але міністри просять США надати "повітряне прикриття". Це може бути здійснено через батареї зенітних ракет Patriot, які мають можливості, недоступні європейським країнам для перехоплення балістичних ракет чи літаків за допомогою розвідувальних та спостережних засобів.
Офіційні джерела в армії зазначили, що британська армія теоретично могла б розгорнути дивізію з 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це виглядає ідеалістично, з огляду на вже наявні війська в Естонії. "Деякі вважають, що миротворчі сили ООН, що складаються з військовослужбовців таких країн, як Індія, Бангладеш та Китай, можуть бути більш реалістичними", — наголошує видання.
Очікується, що Кір Стармер обговорить це питання з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час зустрічі в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі підкреслює необхідність, щоб Велика Британія продемонструвала сильне лідерство в даній справі. Однак деякі чиновники вважають, що їм ще потрібно переконати канцлера Рейчел Рівз у значущості України, побоюючись, що вона може вважати це "фінансовою ямою".
Ключовим питанням є те, чи погодиться президент РФ Володимир Путін на подібні миротворчі сили під час мирних переговорів, що проводяться США. Високопосадове військове джерело зазначило: "Якщо Росія не підтримає цю ідею, вона буде нежиттєздатною, а якщо США не нададуть підтримку, то ідея не зможе реалізуватися. Ніколи не кажи ніколи, але я не бачу, що ця концепція зможе зрушитися з місця".
Деякі дипломати та військові експерти вважають, що миротворча операція під егідою ООН – більш розумний варіант, який з більшою ймовірністю отримає згоду Путіна. Це може передбачати близько 100 000 миротворців, що діятимуть як в Україні, так і в Росії, і не вимагатиме прямої участі США. "Росіяни не будуть атакувати військових з Бангладеш або Індії", — додало друге джерело.
Щодо сил під управлінням Європи, німецькі високопосадовці виявляють обережність через невизначеність майбутніх виборів. Дипломатичне джерело з іншої європейської країни заявило, що США мають бути залучені для забезпечення більшого стримування Росії, оскільки у них є можливості, яких бракує всій Європі, зокрема в розвідці і спостереженні, а також у здатності завдавати інтенсивних ударів у відповідь у разі потреби.
За повідомленнями, Трамп раніше виступав проти відправки американських військ і фінансування цієї місії. Проте джерело в оборонному секторі зазначило, що Трампа можна буде переконати змінити позицію. "Я не думаю, що США можуть залишити свої руки подалі від пирога".
Відомо, що в Україні вже присутні західні спецпризначенці, однак масового розгортання західних військ поки що не спостерігається. Як повідомлялося в Financial Times, ситуація може змінитися, оскільки повернення Дональда Трампа в Білий дім може оживити інтерес до цієї ідеї. За словами учасників дискусій між Києвом і західними партнерами, українські чиновники вважають, що присутність від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців може бути реальною та достатньою.