**Кричуще свавілля на Херсонщині!**
Після 17 років роботи вчителем мені несподівано повідомили про звільнення за тиждень до початку семестру. Хоча я й думала, що доведу до завершення навчальний рік, адміністрація виявилася безжальною. У місцевому телеграм-каналі я натрапила на інформацію про те, що на моє місце призначили вчителів з Дагестану. Це не поодинокий випадок; подібні ситуації вже стали нормою.
Місцеві жителі повідомляють, що триває активний процес заміни українських вчителів на кадри з Дагестану. Як зазначають, дагестанські вчителі погоджуються на роботу в Україні через значно вищу заробітну плату — в три або навіть п’ять разів більше, ніж вони отримують вдома.
В окупованих школах Генічеська адміністрація намагається позбутися українських педагогів. Одна з освітянок, яка раніше працювала за українською системою, тепер залишилася без роботи з поясненням, що вчителі з Дагестану займуть її місце. Випадки, коли викладачі з російських регіонів приїжджають працювати в захоплені населені пункти України, підтверджують вже не лише місцеві жителі, а й українські посадовці.
Дагестан, розташований за тисячу кілометрів від Генічеська, сам бореться з кадровим голодом у своїх школах. Брак вчителів призводить до того, що республіка підсилює свою присутність в Україні. А через значну економічну залежність від російського центрального бюджету, дагестанські вчителі не вагаються їхати туди, де можна отримати більшу зарплату.
Незважаючи на кадрові проблеми, з початком повномасштабного вторгнення росіяни почали відправляти дагестанських педагогів у новозахоплені регіони України. Навіть в державних телебаченнях Дагестану демонструють сюжети про вчителів, які працюють у Мелітополі.
Журналіст Закір Магомедов відстежує цю ситуацію, зазначаючи, що вчителі з Дагестану працюють не тільки в Херсонській, але й у Запорізькій областях. Відомо про 18 таких вчителів, які викладають в Мелітополі з предметів, як географія й російська мова. Міністерство освіти Дагестану навіть створило термін «вчителі спеціального призначення» для педагогів, яких направляють працювати в Україні.
Не дивлячись на обіцянки, дагестанські вчителі приваблені грошовими бонусами, які надає російська влада, щоб заохотити їхню роботу на окупованих українських територіях. Російська держава сподівається, що такий підхід допоможе вирішити ідеологічні завдання, пов’язані з їхньою присутністю в Україні.
Ситуація в українських школах, які опинилися під окупацією, ставить вчителів під загрозу. Ті, хто залишилися, можуть стати жертвами кримінального переслідування за сприяння російській агресії. Діти в таких умовах стикаються з постійним тиском на навчання, оскільки окупаційна влада намагається будь-якими способами змусити їх ходити до шкіл, часто з погрозами батькам.
Окупантам не подобається нічого, що нагадує про Україну. Вже зафіксовані випадки знищення української літератури з бібліотек, виключення української мови з навчальних планів, а також намагання знищити будь-які зв’язки дітей з рідною культурою.
Попри всю цю ситуацію, українська влада не залишає без уваги дітей, які залишилися в окупації. Вони пропонують онлайн-навчання, але це досить складно реалізувати через небезпеки, яка нависає над учителями і батьками. Ні в якому разі не можна зневажати тих вчителів, які залишилися на місцях — вони намагаються підтримувати зв'язок з національною ідентичністю учнів.
Зараз, у часи війни та остороги, освітня система, яка намагається адаптуватися до нових умов, стає полем для боротьби між колоніальною політикою РФ та бажанням українського народу зберегти свою ідентичність.