Велика Британія та ряд інших європейських країн мають різні погляди щодо доцільності створення великомасштабних миротворчих сил в Україні. Про це повідомило видання The Times з посиланням на дипломатичні джерела та офіційні особи. "Велика Британія, Франція та держави Північної Європи вважають, що європейська ініціатива щодо відправки десятків тисяч військових може бути підтримана в разі укладення угоди про припинення війни. Водночас Німеччина та інші країни виступають проти цієї ідеї," – зазначає видання.
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння, що така миротворча місія може відволікти важливі ресурси від прикордонних держав НАТО, залишивши їх уразливими до загроз з боку Росії.
Ситуація вказує на зростання консенсусу щодо того, що таке постконфліктне розгортання буде вимагати "підтримки" з боку Дональда Трампа та гарантій безпеки. Високопоставлене джерело у британському уряді підкреслило, що Європа може самостійно сформувати наземні сили, якщо це буде потрібно, проте міністри просять США забезпечити "повітряне прикриття". Це може включати батареї зенітних ракет Patriot, здатних збивати балістичні ракети і літаки за допомогою розвідувальних технологій, на які Європа не може покладатися.
Збройні сили Великої Британії теоретично можуть відправити дивізію з 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це може бути складним завданням, враховуючи вже присутні війська в Естонії. "Якщо для участі залучити миротворців ООН з країн, таких як Індія, Бангладеш чи Китай, це може бути більш реалістичною альтернативою," – йдеться у публікації.
Очікується, що лідер Лейбористської партії Кір Стармер обговорить це питання з керівниками ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на майбутніх переговорах у Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі закликає до сильного лідерства з боку Великої Британії, проте деякі чиновники висловлюють сумніви у бажанні канцлера Рейчел Рівз підтримувати цю ініціативу, застерігаючи, що вона може розглядати Україну як "грошову яму".
Великим питанням залишається готовність президента Росії Володимира Путіна погодитися на розгортання таких сил під час мирних переговорів під егідою США. Високопоставлене військове джерело заявило: "Якщо Росія не прийме цю ідею, вона провалиться, а якщо США не нададуть підтримку, теж не буде сенсу в цій ініціативі. Ніколи не кажи ніколи, але я не бачу, як цьому проекту вдасться злетіти."
Деякі дипломати та військові джерела вважають, що миротворча операція під егідою ООН була б більш прийнятною альтернативою, яка могла б отримати схвалення Путіна. Це може передбачати розміщення близько 100 000 миротворців як в Україні, так і в Росії, не вимагаючи прямої участі США. "Росіяни не стануть нападати на миротворців з Бангладеш або Індії," – зазначає одне з джерел.
З точки зору європейського контексту, Німеччина побоюється взяти на себе зобов'язання через невизначеність майбутніх виборів. Інше дипломатичне джерело вважає, що США повинні бути залучені для створення ефективнішого стримування Росії, оскільки мають потужності, яких бракує Європі, такі як розвідка та можливість завдати потужних ударів у разі необхідності.
Раніше Трамп пропонував не відправляти американські війська і не фінансувати місію, однак деякі джерела в обороні вважають, що його можна переконати змінити свою позицію, зазначаючи: "Я не думаю, що США зможуть утриматися від участі у цій справі."
У західних медіа відзначається, що на території України присутні західні спеціальні підрозділи, хоча масового розгортання військ поки що не сталося. Проте, Financial Times повідомляє, що ситуація може незабаром змінитися, оскільки повернення Дональда Трампа в Білий дім знову пробудило інтерес до цієї ініціативи. За словами учасників переговорів між Києвом та західними партнерами, українські чиновники вважають реальним і достатнім залучення від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців.