Велика Британія та ряд інших європейських країн мають різні погляди на доцільність розгортання великих миротворчих контингентів в Україні. Як повідомляє The Times, цю інформацію підтвердили дипломати та посадові особи. "Велика Британія, Франція та країни Північної Європи підтримують ідею європейської ініціативи щодо направлення десятків тисяч військових у випадку досягнення угоди про припинення вогню. Проте Німеччина та деякі інші країни фактично виступають проти цього", – йдеться у матеріалі.
Країни Балтії та Польща, зокрема, висловлюють занепокоєння, що запланована місія може забрати необхідні ресурси від прикордонних держав НАТО, які межують з Росією, що залишить їх вразливими.
Видання також вказує на зростаючий консенсус щодо того, що таке постконфліктне розгортання потребуватиме підтримки з боку Дональда Трампа та певних гарантій безпеки.
Високопосадове джерело в британському уряді зазначило, що Європа може сформувати наземні сили самостійно, якщо це буде необхідно, але міністри звернулися до США з проханням надати "повітряне прикриття". Це може включати зенітні ракетні системи Patriot, здатні перехоплювати балістичні ракети чи літаки за допомогою розвідувальних і спостережних засобів, яких Європі не вистачає.
Британська армія теоретично могла б відправити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 військовослужбовців, хоча це може бути важко реалізувати, оскільки військові вже розміщені в Естонії. "Деякі вважають, що миротворчі сили ООН, до складу яких увійдуть підрозділи з країн, таких як Індія, Бангладеш і Китай, можуть бути більш реальними", – зазначається у статті.
Очікується, що Кір Стармер обговорить це питання з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на зустрічі в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі наполегливо закликає Велику Британію продемонструвати сильне лідерство у цьому питанні. Проте деякі чиновники вважають, що їм ще доведеться переконати канцлера Рейчел Рівз у важливості підтримки України і бояться, що вона може вважати цю ініціативу "грошовою ямою".
Ключовим питанням залишається, чи погодиться президент РФ Володимир Путін на розгортання подібних сил під час мирних переговорів, що проводитимуться США. Високопосадкове військове джерело зазначило: "Якщо Росія не прийме цю ідею, вона не матиме шансів, і якщо США не нададуть відповідну підтримку, думка про цю місію буде загублена. Хоча варто не впадати у відчай, я не вважаю, що ця ідея має шанси на реалізацію".
Деякі дипломати та військові фахівці вважають, що миротворча місія ООН є більш розумним варіантом, що ймовірніше отримає згоду Путіна. Це може означати розміщення близько 100 000 миротворців як в Україні, так і в Росії, без безпосередньої участі США.
"Росіяни не планують нападати на бангладешців чи індусів", – додало одне з джерел.
У тому, що стосується європейських сил, то, як відомо, Німеччина не прагне брати на себе зобов'язання через невизначеність, пов'язану з майбутніми виборами. Ще одне європейське дипломатичне джерело зазначило, що США потрібно залучити для посилення стримування Росії і "оскільки у них є можливості, яких не вистачає всій Європі", такі як можливості розвідки і спостереження, а також "здатність завдати значний удар у відповідь у разі необхідності".
За повідомленнями, Трамп раніше висловлювався проти відправки американських військ і фінансування місії. Проте одне з джерел в обороні припустило, що Трампа можна буде переконати змінити свою позицію, сказавши при цьому: "Сумніваюся, що США зможуть утриматися від участі у цій справі".
Відомо, що в Україні вже присутні західні спецпризначенці, але масового розгортання західних військових поки не спостерігається. Проте, як повідомляло Financial Times, ситуація може незабаром змінитися, оскільки повернення Трампа до Білого дому знову підвищило інтерес до цієї ідеї.
Згідно з інформацією, яку отримали учасники переговорів між Києвом і західними партнерами, українські чиновники вважають реальним достаток іноземних військових в Україні у числі 40 000 до 50 000.