Велика Британія та інші європейські країни сьогодні мають різні погляди на доцільність розгортання великомасштабних миротворчих сил в Україні. Про це повідомляє The Times, посилаючись на дипломатичні та офіційні джерела. "Велика Британія, Франція та держави Північної Європи підтримують ідею європейської ініціативи з відправки десятків тисяч військовослужбовців у разі досягнення угоди про припинення вогню. Однак Німеччина та інші країни виступають проти", – йдеться у статті.
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння з приводу того, що запропонована місія може відвернути важливі ресурси від сусідніх держав НАТО, залишивши їх вразливими до можливих загроз з боку Росії.
Зростає підтримка ідеї, що таке постконфліктне розгортання вимагатиме "підтримки" з боку Дональда Трампа та гарантій безпеки. Високопоставлене джерело в британському уряді зазначило, що Європа може самостійно сформувати наземні сили, якщо це буде потрібно, але міністри наголошують на важливості американського "повітряного прикриття". Це може бути забезпечено батареями зенітних ракет Patriot, які здатні перехоплювати балістичні ракети й літаки за допомогою розвідувальних систем, відсутніх у Європи.
Британська армія теоретично могла б направити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це може бути сумнівно, з огляду на вже розміщені війська в Естонії. "Дехто вважає, що миротворці ООН, які включають війська з таких країн, як Індія, Бангладеш і Китай, можуть бути більш реалістичним варіантом", – додається в статті.
Очікується, що Кір Стармер обговорить це питання з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час зустрічі в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі наполягає на тому, що Велика Британія має продемонструвати сильне лідерство в цьому питанні. Проте деякі чиновники вважають, що їм ще потрібно буде переконати канцлера Рейчел Рівз у важливості підтримки України, оскільки вона може вважати це "досить витратним заходом".
Критичним питанням залишиться, чи погодиться президент РФ Володимир Путін на такий вид сил під час мирних переговорів під егідою США. Високопоставлене військове джерело зауважило: "Якщо Росія не погодиться з цією ідеєю, вона буде приречена на провал, а без підтримки США вона не зможе бути втіленою. Ніколи не кажи ніколи, але я не бачу, як ця ініціатива може бути реалізована".
Деякі дипломати і військові експерти вважають, що миротворча операція ООН є більш розумним рішенням, яке має більше шансів на отримання згоди з боку Путіна. Це може передбачати розміщення близько 100 000 миротворців як в Україні, так і в Росії, без необхідності прямої участі США. "Вони [росіяни] не планують нападати на індійських або бангладешських військових", – додало друге джерело.
Серед європейських країн ситуація з зобов'язаннями залишається невизначеною, а німці виступають проти прийняття зобов'язань через непрогнозованість майбутніх виборів. Інше дипломатичне джерело підтвердило, що США повинні бути залучені для забезпечення більшої стримувальної позиції щодо Росії, оскільки у них є ресурси, яких не вистачає всій Європі, такі як можливості розвідки, спостереження, а також здатність завдати значного удару у відповідь, якщо це буде потрібно.
Згідно з деякими даними, Трамп раніше пропонував США не відправляти війська і не фінансувати операцію. Проте одне джерело в обороні висловило думку, що Трампа можна було б переконати змінити свою позицію, заявивши: "Я не думаю, що США зможуть залишитися осторонь від цього процесу".
Відомо, що в Україні присутні західні спецпризначенці, однак масового розгортання військ із західних країн наразі не спостерігається. Однак, як зазначало Financial Times, це може змінитися в найближчому майбутньому, оскільки повернення Дональда Трампа в Білий дім знову пробудило інтерес до цієї ідеї. За словами осіб, залучених до переговорів між Києвом та західними партнерами, українські чиновники вважають, що доцільна чисельність іноземних військовослужбовців може становити від 40 000 до 50 000 осіб.