Велика Британія та інші країни Європи мають різні погляди на доцільність створення масштабних миротворчих сил в Україні. Про це повідомляє The Times, посилаючись на дипломата та посадовців. "Велика Британія, Франція та країни Північної Європи виступають за європейську ініціативу, яка передбачає відправку тисяч військових у разі досягнення угоди про припинення вогню. Водночас Німеччина та деякі інші країни, відомо, виступають проти", — зазначає видання.
Країни Балтії та Польща стурбовані можливістю того, що запланована місія може відвернути основні ресурси від країн НАТО на кордоні з Росією, внаслідок чого вони можуть залишитися без захисту.
Також повідомляється про зростання консенсусу стосовно того, що розгортання миротворчих сил після конфлікту вимагатиме "підтримки" з боку Дональда Трампа і певних гарантій безпеки.
Високопосадове джерело в уряді Великої Британії заявило, що Європа може сформувати наземні сили самостійно, якщо це буде необхідно, але міністри наполегливо просять США надати "повітряне прикриття". Це може бути реалізовано через батареї зенітних ракет Patriot, які здатні перехоплювати балістичні ракети або літаки за допомогою технологій розвідки та спостереження, на які Європа не має достатніх можливостей.
Британська армія теоретично могла б розгорнути дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, хоча джерело в армії зазначило, що це може бути складно здійснити через вже наявні війська в Естонії.
"Дехто вважає, що миротворчі сили ООН, складені з військових з таких країн, як Індія, Бангладеш і Китай, можуть бути більш реалістичним варіантом", — йдеться у статті.
Очікується, що Кір Стармер обговорить це питання з лідерами ЄС і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час зустрічі в Брюсселі.
Міністр оборони Джон Хілі наполягає на необхідності, щоб Велика Британія продемонструвала сильне лідерство в цьому питанні. Проте деякі посадовці висловлюють занепокоєння щодо того, що канцлер Рейчел Рівз може розглядати ситуацію в Україні як "грошову яму", і її ще потрібно переконати.
Важливим питанням залишається, чи погодиться президент Росії Володимир Путін на участь таких сил під час мирних переговорів, які ведуться під егідою США. Високопосадове військове джерело зазначило: "Якщо Росія не прийме цю ідею, вона втратить актуальність. А якщо США не запропонують підтримку, то це буде безперспективно. Ніколи не кажи ніколи, але я не бачу шансів на успіх цієї ідеї".
Інші дипломати та військові експерти вважають, що миротворча операція під егідою ООН могла б стати більш прийнятним варіантом, який з більшою ймовірністю забезпечить згоду Путіна. Така операція могла б включати близько 100 000 миротворців, розгорнутими як в Україні, так і в Росії, без необхідності прямої участі США.
"Росіяни не планують нападати на миротворців з Бангладеш або Індії", — сказали джерела.
Щодо європейських сил, відзначається, що Німеччина не бажає зобов'язуватися через невизначеність, пов'язану з майбутніми виборами.
Інше європейське дипломатичне джерело стверджує, що США повинні взяти на себе зобов'язання щодо посилення стримування Росії та забезпечення ресурсів, яких не вистачає європейським країнам, зокрема можливостей розвідки та спостереження.
За інформацією видання, Трамп раніше виступав проти відправки американських військ і фінансування місії. Однак одне джерело в оборонному відомстві припустило, що існує ймовірність переконати Трампа змінити думку, зазначаючи: "Я не думаю, що США зможуть залишитися осторонь".
Відомо, що в Україні вже перебувають західні спецпризначенці, проте загалом масове розгортання західних військ поки що не відбулося. Тим не менше, за даними Financial Times, ситуація може змінитися, оскільки повернення Дональда Трампа до Білячого дому знову підняло інтерес до цієї ідеї.
Чиновники, залучені до обговорення між Києвом і західними партнерами, вважають, що 40 000 – 50 000 іноземних військових можуть стати оптимальним і реалістичним варіантом.