Велика Британія та інші європейські країни мають різні погляди на доцільність розгортання великої кількості миротворчих сил в Україні. Як повідомляє видання The Times, дипломати та офіційні особи стверджують, що "Велика Британія, Франція та країни Північної Європи підтримують європейську ініціативу щодо відправки десятків тисяч військовослужбовців в разі укладення угоди про припинення вогню. Проте Німеччина та інші країни, відомі своєю обережністю, виступають проти".
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння, що запропонована місія може відвернути важливі ресурси від країн НАТО, що межують з Росією, залишаючи їх уразливими. Зростає визнання того, що таке постконфліктне розгортання вимагатиме "підтримки" з боку Дональда Трампа та гарантій безпеки.
Високопосадове джерело в уряді Великої Британії зазначило, що Європа спроможна сформувати свої наземні сили, якщо це буде необхідно, однак міністрів закликали до допомоги США в забезпеченні "повітряного прикриття". Це може передбачати розміщення батарей зенітних ракет Patriot, здатних збивати балістичні ракети або літаки, чого Європі не вистачає.
Британська армія теоретично спроможна надіслати дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це може бути складно, зважаючи на вже наявні війська в Естонії. Очікування, що миротворці ООН, які можуть включати війська з таких країн, як Індія, Бангладеш та Китай, можуть виявитися більш реалістичними.
Кір Стармер, лідер партії, планує обговорити цю тему з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час зустрічі в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі підкреслює необхідність сильного лідерства Великої Британії в цьому питанні, навіть незважаючи на те, що деякі чиновники побоюються, що канцлер Рейчел Рівз може вважати Україну "грошовою ямою".
Ключовим питанням залишається, чи піде президент Росії Володимир Путін на таку ініціативу під час мирних переговорів, що відбуватимуться під керівництвом США. Високопоставлене військове джерело наголосило, що "якщо Росія не підтримає цю ідею, то вона мертва, а без підтримки США вона також не стане реальністю".
Деякі дипломати й військові джерела вважають, що операція ООН могла б стати більш реалістичною альтернативою, яка підвищить шанси на згоду Путіна. Це може передбачати розміщення близько 100 000 миротворців в Україні та Росії і не вимагатиме прямої участі США.
За словами другого джерела, "росіяни не мають наміру нападати на бангладешців чи індійців". Що стосується європейських сил, Німеччина виступає проти зобов'язань через невизначеність виборів, які можуть відбутися в майбутньому.
Інше дипломатичне джерело з Європи зазначає, що США повинні бути залучені для створення більш потужного стримування Росії, оскільки в них є можливості, яких бракує всій Європі, такі як розвідувальні здібності та можливість завдати значного удару у відповідь за потреби.
Трамп, за інформацією, раніше пропонував не відправляти американські війська і не фінансувати місію. Однак джерело в обороні вважає, що його можна переконати змінити думку, наголосивши, що "США не зможуть стриматися від участі".
Цей момент є значущим, оскільки у Західній Україні вже присутні спеціальні підрозділи, хоча масового розгортання військових з західних країн наразі не відбулося. Тим не менш, на думку Financial Times, ситуація може змінитися, особливо з поверненням Дональда Трампа в Білий дім, що знову підняло інтерес до цієї ідеї.
Керівники, які брали участь у переговорах між Києвом та західними партнерами, вважають, що реальним варіантом є присутність від 40 000 до 50 000 іноземних військових.