Велика Британія та інші європейські держави мають різні погляди щодо доцільності розгортання великих миротворчих сил в Україні. Про це повідомляє The Times, посилаючись на дипломатичні джерела. "Велика Британія, Франція і країни Північної Європи виступають за реалізацію європейської ініціативи щодо направлення тисяч військовослужбовців у випадку досягнення угоди про перемир'я. Проте Німеччина та інші країни висловлюють заперечення", — йдеться у статті.
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння, що запропонована миротворча місія може відволікти необхідні ресурси від прикордонних держав НАТО, які межують із Росією, залишивши їх вразливими.
Відзначається, що зростає підтримка думки про те, що таке післяконфліктне розгортання вимагатиме "підтримки" Дональда Трампа та гарантій безпеки.
Високопосадове джерело з уряду Великої Британії зауважило, що Європа може самостійно сформувати наземні сили, якщо це стане необхідним, але міністри сподіваються на "повітряне прикриття" з боку США. Це може включати використання батарей зенітних ракет Patriot, здатних знищувати балістичні ракети та літаки завдяки розвідувальним і спостережним ресурсам, які бракують європейським країнам.
Британська армія теоретично могла б направити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це може бути перебільшенням, враховуючи, що війська вже розміщені в Естонії.
"Деякі вважають більш реалістичним розгортання миротворців ООН, які представляють такі країни, як Індія, Бангладеш і Китай", — зазначено в статті.
Очікується, що Кір Стармер обговорить цю ситуацію з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на зустрічі в Брюсселі.
Міністр оборони Джон Хілі наполягає на тому, щоб Велика Британія продемонструвала активне лідерство в даному питанні. Водночас деякі чиновники вважають, що потрібно переконати Рейчел Рівз, канцлера, у важливості ситуації в Україні, і побоюються, що вона сприймає це як "грошову яму".
Величезною проблемою лишається питання, чи погодиться президент РФ Володимир Путін на участь таких сил під час мирних переговорів, що відбуваються за посередництва США. Високопосадове військове джерело повідомило: "Якщо Росія не підтримає цю ідею, вона помре, а якщо США не нададуть необхідну підтримку, ідея не зможе реалізуватись. Ніколи не кажіть "ніколи", але я не бачу, щоб ця ініціатива мала шанси на успіх".
Деякі дипломати та військові аналітики вважають, що миротворча операція ООН є більш доцільною альтернативою, яка має більше шансів на схвалення з боку Путіна. Це могло б включати близько 100 000 миротворців, розгорнених як в Україні, так і в Росії, без прямого залучення США.
"Росіяни не нападатимуть на військових з Бангладеш або Індії", — сказало друге джерело.
За інформацією видання, стосовно сил, які підпорядковувались би Європі, відомо, що Німеччина остерігається взяти на себе зобов’язання через невизначеність у питаннях майбутніх виборів.
Інше європейське дипломатичне джерело зазначило, що США повинні взяти участь, щоб забезпечити більш сильне стримування Росії, оскільки вони мають можливості, яких бракує Європі, такі як розвідувальні та спостережні засоби, а також здатність завдати потужного удару у разі потреби.
Як повідомляється, Трамп раніше висловлювався проти відправлення американських військ чи фінансування місії. Однак одне з джерел у сфері оборони зазначило, що Трампа можливо буде переконати в необхідності втручання, підкресливши: "Я не вірю, що США зможуть залишити свою участь поза цією справою".
Відомо, що в Україні вже присутні західні спецпризначенці, проте масового розгортання західних військ поки що не сталося. Проте, як писав Financial Times, ця ситуація може змінитися, оскільки повернення Дональда Трампа в Білий дім знову пробудило інтерес до такої ідеї.
За словами учасників обговорень між Києвом і західними партнерами, українські посадовці вважають, що наявність від 40 000 до 50 000 іноземних військових може бути цілком реальна та достатня.