Великобританія та інші європейські держави мають розбіжності в оцінках доцільності розгортання масштабних миротворчих сил в Україні. За інформацією The Times, дипломати та представники урядів підтвердили цю ситуацію. "Сполучене Королівство, Франція та північні європейські країни висловлюють підтримку ідеї європейської ініціативи, яка передбачає відправку десятків тисяч військовослужбовців у разі домовленості про припинення вогню. Водночас Німеччина та інші держави висловлюють свою опозицію", – зазначається у статті.
Країни Балтії та Польща стурбовані можливістю того, що така місія може відволікти ресурси, які є критично важливими для захисту прикордонних територій НАТО проти Росії, залишаючи їх вразливими.
Зростає консенсус, що розгортання таких сил в постконфліктний період вимагатиме "підтримки" Дональда Трампа та безпекових гарантій. Високопосадове джерело в британському уряді повідомило, що Європа може самостійно сформувати наземні сили за необхідності, але міністри звернулись до США з проханням про забезпечення "повітряного захисту". Це може включати батареї зенітних ракет Patriot, які здатні перехоплювати балістичні ракети або літаки за допомогою засобів розвідки та спостереження, яких наразі не вистачає європейським країнам.
Британська армія теоретично могла б надіслати дивізію з 10 000 до 25 000 військовослужбовців, зважаючи на вже присутні війська в Естонії. "Деякі вважають, що місія миротворців ООН, що складатиметься з військ з країн на кшталт Індії, Бангладеш та Китаю, може бути більш досяжною", – додали в статті.
Очікується, що Кір Стармер обговорить це питання з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час зустрічі в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі підкреслює необхідність сильного лідерства Великобританії в цьому напрямку. Однак деякі чиновники вказують на те, що потрібно ще переконати Рейчел Рівз, канцлера, у важливості підтримки України, оскільки вона може розглядати це як "грошову яму".
Водночас великим викликом є згода президента Росії Володимира Путіна на розгортання таких сил під час мирних переговорів під егідою США. Високопосадове військове джерело сказало: "Якщо Росія не підтримає цю ідею, вона приречена, а якщо США не нададуть підтримку, то й ця задумка зникне. Хоча завжди є можливість, я не вважаю, що цей план зможе бути реалізований".
Деякі дипломати та військові експерти вважають, що миротворча операція ООН була б більш раціональною альтернативою, яка, ймовірно, отримала б підтримку з боку Путіна. Це може включати до 100 000 миротворців, які були б розгорнуті як в Україні, так і в Росії, і не вимагатимуть прямого залучення США.
"Росіяни не збираються атакувати бійців з Бангладеш або Індії", – зазначило друге джерело. Відомо, що Німеччина не хоче брати на себе зобов'язання через невизначеність щодо майбутніх виборів.
Ще одне європейське дипломатичне джерело підкреслило, що США мають бути залучені для забезпечення комплексного стримування Росії, адже вони володіють можливостями, які є недоступними для Європи, такими як розвідувальні та спостережні системи, а також можливість завдавати потужних ударів у разі потреби.
За чутками, Трамп раніше висловлював думку про те, щоб США не відправляли війська і не фінансували таку місію. Проте одне з джерел в оборонному відомстві зазначило, що Трампа можна переконати змінити свою позицію, стверджуючи: "Я не вважаю, що США зможуть уникнути участі".
Відомо, що в Україні дійсно присутні західні спецпризначенці, проте ще не спостерігається масового розгортання західних військових. Однак, як повідомляло Financial Times, ситуація може змінитися, оскільки повернення Дональда Трампа в Білий дім знову підняло інтерес до цієї ідеї.
Згідно з інформацією від осіб, які беруть участь у переговорах між Києвом та західними партнерами, українські чиновники вважають, що присутність від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців може бути реалістичним і достатнім варіантом.