Японія запровадила санкції проти осіб та компаній з Росії, Китаю, Об’єднаних Арабських Еміратів, Казахстану, Киргизстану, Таїланду, Туреччини та Північної Кореї. Як повідомляють засоби масової інформації, це стало відомо з повідомлення японського міністерства закордонних справ 10 січня. Під обмеження потрапили 29 російських компаній, зокрема Казанський та Тамбовський порохові заводи, Марійський машинобудівний завод і корпорація «Вимпел», а також три банки («ЦМРБанк», «РФК Банк», «Тімер Банк»). Крім того, були накладені експортні обмеження на 22 російські фірми та 335 найменувань товарів.
Також до списку санкцій потрапили понад 10 росіян. Серед них — перший заступник генерального директора компанії «Ростех» Володимир Артяков, генеральний директор ПАТ «Алроса» Павло Мариничев, генеральний директор «ПСВ Технології» Сергій Петров та голова НВО «Електромашина» Ігор Афанасьєв.
Важливим є також те, що під санкціями опинилися 31 іноземна компанія з Китаю, ОАЕ, Казахстану, Киргизстану, Таїланду й Туреччини, а також одна особа з КНДР. Генеральний секретар уряду Японії Йошімаса Хаяші зазначив, що це — внесок Японії в міжнародні зусилля для досягнення світового миру та вирішення проблем в Україні, спричинених агресією Росії.
У липні 2024 року японська поліція затримала 38-річного громадянина Росії, який очолює компанію Astrade, підозрюючи його в незаконному експорті товарів до Росії. Це перший випадок затримання росіянина за порушення санкцій, запроваджених після початку війни в Україні.
Японія підтримує Україну з моменту вторгнення Росії, приєднавшись до міжнародних санкцій. Зокрема, 21 червня 2024 року японський уряд розширив пакет санкцій проти Росії у відповідь на її військові дії в Україні, включивши десятки компаній, у тому числі з Китаю та інших країн. За інформацією Токіо, ці компанії допомагають Росії уникати санкцій, постачаючи електроніку для військових потреб.