Відомо, що на території України діють західні спецпризначенці, але поки що не спостерігається масового розгортання військ із заходу. Однак, як зазначає Financial Times, ситуація може незабаром змінитися із поверненням Дональда Трампа до Білого дому, що знову викликало інтерес до цього питання. Трамп, прагнучи дистанціювати США від європейських справ безпеки, заявив про необхідність якнайшвидшого припинення вогню. У відповідь Україна натякнула на свою готовність до компромісу, за умови, що союзники забезпечать надійні гарантії безпеки. Це відновило дискусії про те, як західні, зокрема європейські, війська можуть підтримати спроби укласти мир, на які сподівається Трамп у переговорах з Москвою.
Президент України Володимир Зеленський вказав, що для ефективного стримування з боку Європи знадобиться не менше ніж 200 000 військовослужбовців. Проте, деякі українські чиновники, залучені до переговорів з західними партнерами, вважають, що достатньо буде від 40 000 до 50 000 іноземних бійців.
Незважаючи на це, метою нової місії стане забезпечення України підтримкою Заходу, стримування Росії від нових атак і демонстрація Сполученим Штатам, що Європа віддана безпеці України. Як каже Каміль Гранд, колишній високопоставлений співробітник НАТО, війська повинні бути достатньо сильними, щоб не стати легкою мішенню для Росії, і водночас їхня чисельність повинна бути такою, щоб уникнути необхідності термінового підсилення. Гранд вважає, що така коаліція може складатися з 40 000 військовослужбовців з країн на кшталт Великої Британії, Франції та Нідерландів, а також за участю Балтійських країн і Північної Європи.
Роль НАТО буде зменшена, щоб знизити ризики ескалації конфлікту з Росією. Проте Гранд зазначив, що в рамках "формату Берлін-плюс" ЄС може використовувати можливості стратегічного планування НАТО для проведення миротворчих операцій, схожих на ті, що відбувалися у Боснії і Герцеговині.
FT підкреслює, що європейські війська, безумовно, підтримають Україну, але без участі у бойових діях на передовій. Вони формуватимуться як "стабілізаційні" або "стримуючі сили", а не нейтральні "миротворці".
Одна з можливих моделей – Південна Корея, де присутність американських військ значна, але бойові дії ведуть лише південнокорейці. Інший приклад – місія KFOR в Косово, що також очолюється США.
Проте, FT застерігає, що сама ідея потребує мирного врегулювання з Росією, аби Україна могла зберегти свій суверенітет і контроль над територією. Втім, Росія може ніколи не погодитися на такі умови, а також ігнорувати будь-які укладені угоди.
Крім того, існує ймовірність, що Європа вирішить не надсилати військові контингенти в "гарячу війну" через ризики ескалації конфлікту з Росією. США також можуть відмовитися від необхідної підтримки для таких операцій.
Військовий експерт Владислав Селезньов вважає, що введення миротворчих військ в Україну виглядає малореальним сценарієм. Головна проблема, за його словами, полягає в необхідності мандату від ООН або НАТО для залучення західних сил. А у випадку з ООН потрібна згода Росії, яка є постійним членом Ради безпеки, що, на думку експерта, є дуже малоймовірним.