У 2022 році, після вторгнення в Україну, Росія намагалася реалізувати план обходу фінансових санкцій США, створивши "офшорний резерв" через будівництво атомної електростанції в Туреччині. Про деталі цієї схеми повідомляє видання The Wall Street Journal. Згідно з угодою між Росією та Туреччиною, російський Газпромбанк мав надати кредит приблизно на 9 мільярдів доларів для атомної станції, яку зводить Росатом, при цьому Банк Росії замислював таємне фінансування цього кредиту.
Як зазначається у статті, Туреччина зацікавлена в збільшенні пропозиції доларів у своїй фінансовій системі. У той же час Москва прагнула створити офшорний доларовий резерв для фінансування своїх інтересів, не привертаючи уваги Сполучених Штатів.
Згідно з планом, атомна станція могла б переказувати долари російським компаніям, які також мали рахунки в найбільшому банку Туреччини – державному банку Ziraat. Це дозволяло усунути необхідність виводити гроші через США, що могло б спровокувати підозри, пише WSJ.
Першочергово план вдалося реалізувати. Влітку 2022 року Газпромбанк перерахував 3 мільярди доларів через американський Citigroup на депозити атомної електростанції в Ziraat, ще понад 2 мільярди були переказані через JPMorgan.
Проте, як зазначає WSJ, Міністерство юстиції США виявило, що Росія і Туреччина використовують ядерний проект для обходу фінансових санкцій, зупинили подальші перекази, й в результаті ще 2 мільярди доларів російських активів виявилися замороженими на рахунках у JPMorgan.
У 2024 році прокурори США планували конфіскувати ці кошти, аргументуючи це тим, що вони стали доходом від ухилення від санкцій, відмивання грошей та банківського шахрайства. Проте, за інформацією обізнаних джерел, адміністрація Байдена щодо цього питання залишилася без активних дій, оскільки Білому дому було важливо уникнути гніву Туреччини.
Владні установи США побоювалися, що такі дії можуть підірвати співпрацю з урядом Ердогана в питаннях, які охоплюють обмін полоненими, боротьбу з тероризмом, стабілізацію Сирії та припинення конфлікту в Газі. Однак, деякі джерела також вказували на можливу причетність одного з ключових радників Ердогана, директора розвідки Ібрагіма Каліна, до фінансових операцій у 2022 році.
"Ця гра в кішки-мишки демонструє обмеженість санкцій як інструменту економічної війни, а також компроміси, з якими стикаються США в спробах захистити свою фінансову систему від можливих зловживань, одночасно враховуючи делікатні дипломатичні відносини", – йдеться у статті.
Раніше економіст Крістоф Рюль зазначив, що Дональду Трампу слід заручитися підтримкою ОПЕК для впливу на російського диктатора Володимира Путіна. Він може обіцяти посилення нафтових санкцій проти Росії до такої міри, щоб їхній ефект став більш відчутним. За словами економіста, такі кроки можуть стосуватися не лише виробників, а й нафтопереробників, портів, страховиків та тіньового флоту.
Крім того, Трамп може здійснювати сильніший політичний тиск на Китай, Індію та Туреччину, щоб вони підтримали дотримання санкцій проти РФ, вважає Рюль. У такому випадку наслідки для експортних доходів Москви можуть бути катастрофічними.