У повітряний простір Латвії 13 січня потрапив російський безпілотник, який кружляв над аеропортом у Ризі. Це призвело до скасування ряду рейсів, викликавши неоднозначні реакції у суспільстві і запитання до Міністерства оборони країни. Про це повідомив колишній міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс в інтерв'ю для "Главком". Він зазначив, що безпілотник не був знищений, а впав самостійно, що стало несподіванкою для члена НАТО, який не знаходиться в стані війни.
"Цей випадок викликав деякі питання у Міністерстві оборони, зокрема, усі запитували міністра, як таке могло статися в країні НАТО. Наша реакція на це питання була неочікуваною, адже держава не вважається воюючою, і ми не пов'язуємо Росію з можливістю бомбардувань. У разі оголошення воєнного стану, наші збройні сили, безсумнівно, відреагували б інакше," – пояснив Пабрікс.
Він також додав, що інцидент з дроном ще раз підтверджує, що провокації з боку Росії стають все більш очевидними. Політик зауважив, що Латвія стикається з гібридною війною, яка включає диверсії, кібератаки та дезінформацію.
"Подібні загрози очевидні для всього регіону, зокрема нещодавно були пошкоджені підводні кабелі у Балтійському морі. Ми дуже вдячні Фінляндії за швидку реакцію. Латвія та інші країни регіону ще уважніше стежитимуть за ситуацією в Балтійському морі і діями російських суден, щоб уникнути атак на критичну інфраструктуру," – підкреслив Артіс Пабрікс.
Ексміністр також зазначив, що Латвія уважно спостерігає за діями Росії стосовно України, роблячи висновки для зміцнення власної обороноздатності. Він акцентував на необхідності збільшення оборонного бюджету. Якщо в 2024 році на військові потреби планувалося виділити 2% ВВП, то цього року ця цифра зросла до 3,5%.
"Я впевнений, що в найближчі роки наш оборонний бюджет продовжить зростати – ми можемо досягти і 4%, і 5% ВВП. Це може бути складно, адже люди прагнуть кращих доріг і підвищення рівня життя… Але Латвія продовжить нарощувати витрати на оборону, адже, як відомо, якщо ти не підтримуєш свою армію, доведеться годувати чужу, а ми цього не хочемо," – підсумував політик.
Нагадаємо, що 25 грудня минулого року поліція та прикордонники Фінляндії затримали танкер Eagle S, підозрюваний у пошкодженні підводного електичного кабелю, що з'єднує Фінляндію з Естонією. 27 січня Швеція затримала судно, яке було причетне до пошкодження оптико-волоконного кабелю між Латвією та Швецією.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що питання знищення російських безпілотників має вирішуватися національними органами влади країн-членів Альянсу. Він також зазначив, що НАТО прийняв рішення підсилити систему протиповітряної оборони на сході, щоб країни могли краще захищати свій повітряний простір.
Також восени минулого року російський дрон було виявлено в небі над Румунією. Тоді Рютте знову акцентував на необхідності солідарності НАТО та закликав румунську владу активно реагувати на це порушення.