Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Теодорос Русопулос висловив «жаль» з приводу рішення грузинської делегації залишити ПАРЄ після голосування щодо «ратифікації повноважень делегації за певних умов». Він зазначив, що це може поставити під загрозу «діалог, який здатен сприяти розвитку демократичних стандартів у Грузії».
Нагадаємо, що раніше ПАРЄ ухвалила рішення ратифікувати повноваження грузинської делегації, проте призупинила ряд прав її членів, зобов'язавшись переглянути їх у преміапрі в рамках досягнутого прогресу, який демонструє грузинська влада в контексті зупинки «демократичного відступу».
В ухваленій резолюції ПАРЄ йдеться про те, що повноваження будуть переглянуті у квітні 2025 року з огляду на досягнутий прогрес у різних питаннях, серед яких організація «справді демократичних парламентських виборів» з належним міжнародним моніторингом, політична незалежність державних інституцій та виборчих органів, а також термінові і ефективні заходи, які дадуть можливість Грузії прискорити процес європейської інтеграції, зупинення насильства з боку поліції і порушень прав людини, а також звільнення всіх політичних в’язнів до квітневої сесії Асамблеї 2025 року.
У відповідь на прийняття цієї резолюції партія «Грузинська мрія» оголосила про призупинення своїх дій у Парламентській асамблеї Ради Європи. Про це заявила голова грузинської делегації Тея Цулукіані. Вона охарактеризувала вимоги щодо нових виборів як «категорично неприйнятні» та підкреслила, що вони «перевищують повноваження цієї асамблеї, порушують суверенітет Грузії та ігнорують волю понад мільйона ста двадцяти тисяч виборців».
Пізніше, в ефірі «Імеді», глава уряду Іраклі Кобахідзе охарактеризував рішення ПАРЄ як «абсолютний абсурд». «Якщо ситуація щодо грузинського народу і нашої країни зміниться, ми, звісно, повернемося до Парламентської асамблеї Ради Європи, хоча в нинішніх умовах працювати там не має сенсу», – зазначив він.
Варто також зазначити, що політична криза розгорілася після перемоги «Грузинської мрії» на парламентських виборах, які, за даними Організації з безпеки і співпраці в Європі, супроводжувалися численними порушеннями, такими як підкуп голосів, фізичне насильство та залякування.
Протести в Грузії тривають з листопада 2024 року, розпочавшись після того, як прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе оголосив про призупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року. У грудні 2024 року акції протесту біля Верховної Ради кілька разів призводили до зіткнень між демонстрантами та спецпідрозділами поліції, в ході яких сотні людей отримали різні травми.
Було затримано більше 400 опозиціонерів за адміністративними протоколами, пов'язаними з опором поліції, а 53 активісти були звинувачені у «груповому насильстві» і псуванні державного майна.