Перспективи мирного врегулювання конфлікту в Україні залишаються невизначеними, незважаючи на заяви новообраного президента США Дональда Трампа про можливість укладення угоди, повідомляє Associated Press. Під час підготовки Трампа до вступу на посаду, обидві сторони конфлікту укріплюють свої позиції на полі бою, намагаючись зміцнити своє вплив перед потенційними переговорами.
Сторони займають жорсткі переговорні позиції, що залишає мало місця для компромісів. Росія контролює близько 20% території України, включаючи незаконно анексований Крим, та зберігає ініціативу на полі бою, що проявляється в помітних здобутках восени 2024 року.
У зв'язку з дефіцитом робочої сили, Україні важко поповнити свої військові резерви. Як зазначає аналітик Майкл Кофман, зниження рівня мобілізації та комплектування піхотних підрозділів загрожує здатності України витримувати тривалий тиск.
Московський військовий експерт Сергій Полєтаєв повідомляє, що Росія ставить акцент на повільному та поступовому просуванні на фронті, сподіваючись на фізичне виснаження української армії та політичну нестабільність в Україні. Одночасно Росія вимагає від Заходу гарантій, що Україні не дозволять стати членом НАТО, та наполягає на запровадженні стратегії, яка закріпила б її вплив у Києві.
Трамп висловив бажання досягти угоди протягом шести місяців після вступу на посаду. Його номінант на посаду спецпредставника в Україні Кіт Келлог вважає, що угода може бути укладена впродовж 100 днів. Представники адміністрації Трампа стверджують, що будуть посилювати тиск на Росію у разі, якщо Москва не погодиться на припинення військових дій.
Екс-спеціальний представник США з питань України Курт Волкер зазначає, що Трамп може запровадити стратегію "батога і пряника", в тому числі розширити підтримку України через фінансування та постачення зброї, водночас посилюючи санкції проти російської економіки.
Проте експерти сумніваються в готовності Путіна до компромісу. Тетяна Станова з Центру Росії та Євразії Карнегі зазначає, що вимоги Росії до України містять не лише скорочення збройних сил, а й гарантії щодо непереозброєння Києва Західними країнами.
"Москва сприймає будь-яку військову підтримку України як ворожу", – підкреслює вона, вказуючи на ймовірність того, що Росія продовжуватиме тиск і військові дії, а не погодиться на мирні поступки.
Агентство припускає, що в таких умовах перспективи швидкого миру залишаються сумнівними, а конфлікт ймовірно триватиме до зміни ситуації на полі бою або міжнародної політичної кон’юнктури.
Як раніше повідомляв УНІАН, Росія прагне захопити чотири області України до 2026 року, щоб потім спокійно взятися за розчленування Європи. В Німеччині серйозно стежать за тим, як Росія нарощує свій військовий потенціал, явно перевищуючи свої потреби в Україні.
Військовий експерт Павло Нарожний наголошує, що проблеми з мобілізацією мають не лише Україна, але й Росія. Однак Кремль вдало нейтралізує цю проблему, залучаючи добровольців фінансовими вливаннями. Якщо гроші закінчаться, Росія матиме серйозні труднощі на фронті.