Наприкінці 2022 року голова Об'єднаного комітету начальників штабів США, Марк Міллі, закликав Київ до перемовин з Москвою, використавши свої успіхи на фронті. Проте державний секретар Ентоні Блінкен виступив проти цього кроку. Як зазначає стаття в виданні The New York Times, після виходу американських військ з Афганістану деякі республіканці почали вимагати відставки Блінкена, вважаючи цю справу невдачею. Але на початку великої війни проти України настав його "зоряний час": "Коли Путін готувався до нападу, Блінкен у Берліні виголосив промову, в якій згадав про боротьбу президентів Джона Кеннеді та Рональда Рейгана проти радянського режиму, заявивши, що США знову стануть на захист міжнародних принципів миру та безпеки".
Державний секретар активно працював над залученням союзників і партнерів, формуючи коаліцію з близько 50 країн, які готові були надати Україні зброю або ввести економічні санкції проти Росії.
Стаття підкреслює, що оскільки Росія та Україна не прагнули до мирних переговорів, Блінкен скоріше виконував роль військового стратега, ніж миротворця. Він часто вступав в дебати з більш обережними чиновниками Пентагону на користь відправки могутнього озброєння в Україну.
А в кінці 2022 року, коли Міллі запропонував Україні скористатися здобутими перемогами на полі бою для початку мирних переговорів, Блінкен наполягав на продовженні боротьби.
Нагадаємо, що 20 січня о 12:00 за східноєвропейським часом відбудеться інавгурація новообраного президента США Дональда Трампа. Ще восени він обрав сенатора від штату Флорида Марка Рубіо на посаду державного секретаря. У спільній статті з головою Пентагону Ллойдом Остіном Блінкен попередив, що скорочення допомоги Україні та примусове припинення вогню призведе до "миру через капітуляцію" для України.