Допис депутатки Мар’яни Безуглої викликав активне обговорення стосовно становища ЛГБТК+ спільноти в Україні. Минуло кілька днів, а резонанс навколо її заяв не вщухає. Деякі виступають на захист позиції парламентерки, інші заперечують її слова. Найбільше міркувань викликав запит про те, чи була це усвідомлена спроба розколоти суспільство, чи ж просто брак знань у цій сфері.
Мар’яна Безугла, депутатка від партії «Слуга народу», яка залишила фракцію в липні минулого року, 13 січня на своїй сторінці у фейсбуці опублікувала допис, в якому говорила про «квотний бум». Вона зазначила, що вважає ЛГБТК+ «не нормою, а психофізіологічним відхиленням», порівнявши сексуальну орієнтацію з псоріазом або медичним ожирінням і висловилася проти впровадження квот для представників ЛГБТК+ спільноти.
Це є особливо дивним, враховуючи, що Всесвітня організація охорони здоров’я виключила гомосексуальність з класифікації хвороб ще 25 років тому. ВООЗ могла б бути авторитетним джерелом для Безуглої, яка за освітою є медиком.
Її допис отримав чимало реакцій, серед яких коментар феміністки та активістки Олени Шевченко, яка підкреслила, що гомосексуальність є варіантом норми, і більшість людей з ЛГБТК+ спільноти мріють про дітей. Вона також зазначила, що не знає жодного випадку, де людей приймали на роботу лише через належність до квір-спільноти.
Безугла відповіла на закиди Шевченко, підтвердивши підтримку ініціативи цивільних партнерств і проголосивши рівність прав для всіх громадян, однак знову підкреслила свою позицію проти квотування. Шевченко відзначила, що таке формулювання лише підсилює стигматизацію ЛГБТЛ-людей.
В Україні наразі відсутні законодавчі ініціативи щодо квотування. Хоча захист прав спільноти є звичною практикою в країнах Європейського Союзу, куди Україна прагне інтегруватися, і де Європарламент проголосив територію «зоною свободи ЛГБТ».
Свою юридичну оцінку допису Безуглої дав Святослав Шеремет, координатор Національного ЛГБТ-консорціуму, зазначивши, що її заява має ознаки дискримінації. Він оперує рішенням ВООЗ, згідно з яким 17 травня 1990 року гомосексуальність була виключена з міжнародної класифікації хвороб. Ця дата щорічно відзначається як День боротьби з гомофобією.
Телеведучий Олексій Суханов розкритикував допис на своїй сторінці в Instagram, висловивши побоювання, що подібні заяви можуть мати вплив на певні верстви населення, які не вживають критичного мислення.
Співак Melovin, відкритий представник ЛГБТК+ спільноти, також прокоментував ситуацію, підкресливаючи, що порівняння орієнтації з медичними умовами є свідченням соціального невігластва.
Обговорення під постом депутатки Безуглої переросло в колективні звернення. Наприклад, спільнота "Військові ЛГБТК+" опублікувала заяву, у якій засудила висловлювання Безуглої, яке, на їхню думку, ображає тисячі військовослужбовців, що ризикують своїм життям за країну.
Активісти наголосили, що хибні твердження депутатів підривають зусилля України щодо інтеграції в ЄС. Вони стверджують, що кожен день вони працюють пліч-о-пліч із побратимами, і їхня відданість до свободи України така ж, як і у будь-якого іншого військового.
Організація KyivPride підкреслила, що такі гомофобні висловлювання завдають шкоди демократичним процесам в Україні та затримують ухвалення важливих законодавчих ініціатив.
Варто зазначити, що на момент написання статті Офіс омбудсмена України не відповів на запит щодо коментаря до посту Безуглої, а також не було жодних заяв від омбудсмена з прав людини.
Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин закликав депутатку бути обережнішою у висловлюваннях, на що Безугла відповіла провокаційним запитанням. Депутатка Інна Совсун, авторка законопроекту про реєстровані партнерства, висловила своє занепокоєння щодо впливу таких дописів на людей, які можуть почуватися ображеними.
Вона також зазначила, що у цивілізованому світі питання медичних норм визначають експерти, і рішення ВООЗ має бути кінцевим аргументом у дискусії. Позиція депутата Совсун свідчить про стурбованість з приводу того, як такі висловлювання можуть вплинути на людей, особливо тих, хто служить на фронті.
До того ж, нещодавно компанія Meta змінила свою політику модерації, що дозволяє користувачам стверджувати, що ЛГБТК+ люди є «психічно хворими». Ці зміни викликали хвилю критики від правозахисників, які стверджують, що це може призвести до нормалізації ненависті.
Населення України в цілому підтримує рівність прав для ЛГБТК+ людей, про що свідчать дані опитування, згідно з якими 72% дорослих вважають, що ці люди повинні мати рівні права.
Прогрес у сфері прав ЛГБТК+ в Україні помітний, хоча проте виклики ще залишаються. Законопроект про реєстровані партнерства чекає голосування в парламенті з моменту його внесення два роки тому.
Щорічний «Марш рівності» відбувається в Києві з 2012 року, і хоча він пройшов минулого року вперше з часу повномасштабного вторгнення, учасники акції зазнали погроз і обмежень з боку правоохоронців.
Згідно зі звітом Державного департаменту США, в Україні зменшилась кількість випадків дискримінації і злочинів ненависті, але й далі відзначається насильство проти квір-персон, включаючи випадки нападу на трансгендерних жінок та погрози на адресу ЛГБТК+ фестивалів.