ПРАГА – «Мені приємно, що перший переклад моєї книги побачив світ чеською мовою», – зізнався Мирослав Лаюк, автор твору «Бахмут», на презентації чеського видання. Ця подія відбулася 23 січня в Празі за участю письменника.
Деталі заходу висвітлює Радіо Свобода. Книга «Бахмут» була створена в спільній роботі з фотографом Данилом Павловим, чий фотоматеріал демонструвався на проєкторі під час виступу автора. Чеський переклад твори здійснили Вероніка Ценкова, Катерина Газукіна, Тереза Хланьова та Зузана Шпінкова, а ініціатором видання виступила Олександра Войтішкова.
Автор «Бахмута» Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2024 року. Книга була заснована на великому панорамному репортажі, підготовленому Лаюком та Павловим після двотижневої поїздки в Бахмут на початку весни 2023 року. Письменник та фотограф вирушили туди, коли медіа почали інформувати про вторгнення російських військ у місто, і вони вражалися історіями з різних військових підрозділів та свідченнями солдатів.
Вперше вони завітали до Бахмута на Новий 2023 рік, щоб відобразити, як люди відзначають свято в умовах війни. «Свята найбільш відображають людські цінності, вказуючи на те, що важливо, а що – ні», – розповів Лаюк.
На одній із вулиць він зустрів 86-річну Олександру, яка поділилася своїми переживаннями, зокрема, участю в антиросійських акціях протесту ще у 2014 році. Власне, з цієї розповіді починається історія книги.
Усе, що ввійшло до репортажу, згодом стало основою книги, до якої Лаюк додав свої роздуми про літературу, культуру і філософію. «Перебуваючи в зоні бойових дій, не завжди усвідомлюєш всю картину, але з часом все починає ставати на свої місця», – зазначив автор.
Книга ділиться на дві частини: перша – це реальні історії, наприклад, про солдатку, яка робить манікюр під час бойових дій. Друга – це рефлексії та коментарі до ситуацій, які піднімають питання пам’яті, цінностей і важливого в житті.
«Я намагався уникати детальних описів смерті, адже це було б занадто важким тягарем. Війна забирає життя і вражає уяву, як, наприклад, коли свині їдять м’ясо загиблих господарів», – поділився Лаюк.
Відповідаючи на питання про свою мету написання репортажу, письменник зазначив, що з початком повномасштабного вторгнення він почав розмірковувати про особисту роль під час війни і про те, чим може допомогти. «Мені було важливо фіксувати не тільки факти, але й цінності, та те, як змінилися пріоритети українців на тлі війни. Війна знищує human being, однак водночас випалює і любов», – зазначив він.
Лаюк фіксує події російсько-української війни, щоб люди не забули. «Хочу, щоб в цей час, коли проходять суди у Гаазі, на полицях нідерландських книгарень було якомога більше свідчень, щоб ті, хто прагне заперечити цю пам'ять, згадали, що відбувалося», – резюмує він.
Автор зазначає, що багато українських проблем виникають через забуття, і наводить низку військових злочинів Росії за останні два десятиліття, а також згадує про трагедію української письменниці Вікторії Амеліної, що займалася документуванням російських злочинів.
Російські війська щодня атакують українські регіони різними видами озброєння, але керівництво РФ заперечує наявність цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, знищуючи лікарні, школи; українська влада та міжнародні організації вважають ці дії військовими злочинами ООН.
Презентація відбулася в празькому барі, де зібралося кілька десятків відвідувачів, серед яких були як чехи, так і українці. Захід організували чеські україністи та видавництво Павла Мерварта.
Лаюк відзначив, що публікація українських книг про російську агресію за кордоном є складною справою, але висловив задоволення з приводу виходу книги польською мовою та англійського перекладу, який також готується.
Мирослав Лаюк – автор романів та поетичних збірок, таких як «Баборня», «Залізна вода», «Осоте!», «Метрофобія». Він також викладає у Києво-Могилянській академії.