Велика Британія та інші країни Європи мають різні погляди на доцільність розгортання великих миротворчих сил в Україні. Про це повідомила газета The Times, посилаючись на дипломатичні джерела. За інформацією видання, "Велика Британія, Франція та північні європейські держави підтримують ідею європейської ініціативи щодо направлення десятків тисяч військовослужбовців у разі досягнення угоди про припинення вогню. Натомість Німеччина та інші країни, відомо, виступають проти цієї пропозиції".
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння з приводу того, що плановане розгортання може забрати необхідні ресурси від прикордонних країн НАТО, залишивши їх уразливими перед загрозою з боку Росії. Водночас зростає консенсус, що таке постконфліктне розгортання вимагатиме "підтримки" від Дональда Трампа і надання гарантій безпеки.
Високопосадове джерело в британському уряді зазначило, що Європа може сама організувати наземні сили, якщо це буде потрібно, однак міністри просять США забезпечити "повітряне прикриття". Це може включати системи протиповітряної оборони, такі як батареї Patriot, здатні знищувати балістичні ракети або літаки, чого не вистачає європейським країнам.
Британські збройні сили теоретично можуть відправити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, однак, це буде складно реалізувати, враховуючи наявність військ в Естонії. Деякі вважають, що миротворчі сили ООН, до складу яких можуть входити солдати з Індії, Бангладешу та Китаю, є більш реалістичною альтернативою.
Очікується, що Кір Стармер підніме це питання на зустрічі з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі наголошує на необхідності активного лідерства Великої Британії у цій ініціативі. Водночас деякі чиновники вважають за необхідне переконати канцлера Рейчел Рівз у важливості підтримки України, оскільки, на їхню думку, вона може розглядати цю справу як "фінансову яму".
Серйозним каменем спотикання залишається питання, чи погодиться президент РФ Володимир Путін на миротворчі сили в рамках мирних переговорів під проводом США. Високопосадове військове джерело зауважило: "Якщо Росія не прийме цю ідею, вона мертва, і якщо США не забезпечать належної підтримки, ця пропозиція також не має шансів на успіх".
Деякі дипломати вважають, що миротворча операція ООН має більші шанси на отримання згоди Путіна, оскільки вона може включати близько 100 000 миротворців як в Україні, так і в Росії, без прямого залучення США. Як зазначив один з дипломатів: "Росія не планує нападати на солдатів з Бангладешу чи Індії".
Також уточнюється, що Німеччина не готова брати на себе зобов'язання через невизначеність у майбутньому виборів. Інше європейське джерело стверджує, що США потрібно залучити для забезпечення ефективнішого стримування Росії, оскільки у них є ресурси, яких не вистачає європейським країнам, зокрема, розвідувальні та спостережні можливості, а також потужності для нанесення удари у відповідь у разі необхідності.
Хоча раніше Трамп висловлювався проти відправки американських військ та фінансування місії, одне джерело в обороні припустило, що його можна буде переконати змінити позицію. "Я не думаю, що США можуть залишитися осторонь", — зазначило джерело.
Хоча відомо про присутність західних спецпризначенців в Україні, масового розгортання західних військ поки невидимо. Проте, як повідомляє Financial Times, ця ситуація може змінитися, особливо якщо Дональд Трамп повернеться в Білий дім, що знову активізує інтерес до цієї ідеї.
Керівники, залучені до дипломатичних переговорів між Києвом і Заходом, зазначають, що українські чиновники вважають, що присутність від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців є реалістичним і достатнім варіантом.