Велика Британія та інші європейські держави мають розбіжності щодо доцільності розгортання масштабних миротворчих сил в Україні, про що повідомляє видання The Times, посилаючись на дипломатичні джерела. "Велика Британія, Франція та країни Північної Європи висловлюють підтримку європейській ініціативі відправки десятків тисяч військових у випадку досягнення мирної угоди. Проте Німеччина та інші держави виступають проти," – йдеться в матеріалі.
Зокрема, країни Балтії та Польща стурбовані перспектива, що запропонована місія може відволікти необхідні ресурси від країн НАТО, які межують з Росією, залишаючи їх уразливими.
Водночас зростає розуміння, що подібне розгортання після конфлікту вимагатиме "підтримки" з боку Дональда Трампа та надання гарантій безпеки.
Високопоставлене джерело в британському уряді зазначило, що Європа має можливість організувати наземні сили самостійно, але міністри сподіваються на "повітряне прикриття" США. Це може реалізуватися через батареї зенітних ракет Patriot, які здатні знищувати балістичні ракети або літаків, використовуючи ресурси розвідки, які відсутні в Європі.
Згідно з узагальненнями, Британія теоретично може направити дивізію з 10 000 до 25 000 солдатів, хоча враховуючи вже наявні війська в Естонії, це може бути перебільшенням.
Натомість, миротворчі сили ООН, до яких можуть увійти військові з країн на кшталт Індії, Бангладешу і Китаю, вважаються більш досяжними, зазначається в статті.
Очікується, що Кір Стармер обговорить цю тематику з лідерами ЄС і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на зустрічі в Брюсселі.
Міністр оборони Джон Хілі підкреслює важливість проявлення Великою Британією сильного лідерства, хоча деякі чиновники вважають, що необхідно переконати канцлера Рейчел Рівз у важливості підтримки України, зауважуючи, що вона може сприймати це як "грошову яму".
Ключовим питанням залишається, чи погодиться президент Росії Володимир Путін на участь сил цього формату під час мирних переговорів за посередництва США. Високопоставлене військове джерело висловило сумніви: "Якщо Росія відмовиться від цієї ідеї, вона буде неприйнятною, а якщо США не нададуть підтримку, це також буде невдалим. Ніколи не кажи 'ніколи', але я не бачу можливості для цього проекту."
Частина дипломатів та військових експертів вважає, що миротворча операція ООН може бути більш вдалим варіантом, який зможе здобути згоду Путіна, передбачаючи розміщення близько 100 000 миротворців як в Україні, так і в Росії, без необхідності прямої участі США.
Одне з джерел зауважило, що росіяни не планують нападати на бангладешців або індійців. Що стосується європейських сил, то німеччина, як відомо, не хоче брати на себе додаткові зобов'язання через невизначеність політичної ситуації в країні.
Інше європейське джерело стверджує, що США повинні бути задіяні для забезпечення посиленого стримування Росії, адже вони мають можливості, яких бракує європейським державам, включаючи розвідувальні здібності та можливість запроваджувати масштабні удари у разі потреби.
Відомо, що Трамп раніше висловлювався проти відправки американських військ і фінансування місії, але одне джерело в оборонному секторі вважає, що його можна переконати змінити позицію, зазначивши: "Сумніваюся, що США зможуть залишитися осторонь".
Попри те, що в Україні присутні західні спецпризначенці, масштабного розгортання західних військ поки що не спостерігається. Однак, як повідомляє Financial Times, це може змінитися у разі повернення Дональда Трампа до Білого дому, що знову підвищить інтерес до цієї ідеї. Українські чиновники вважають, що наявність від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців є реальною і достатньою для досягнення мети.