Велика Британія та інші європейські держави мають різні погляди щодо доцільності розгортання великих миротворчих контингентів в Україні. Про це повідомляє видання The Times, посилаючись на дипломатичні кола та посадових осіб. "Велика Британія, Франція й країни Північної Європи підтримують пропозицію про європейську ініціативу, яка передбачає відправку десятків тисяч військових у випадку укладення угоди про припинення вогню. Натомість Німеччина й інші країни виступають проти", – зазначається у статті.
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння з приводу того, що запропонована місія може розподілити життєво важливі ресурси, залишивши прикордонні держави НАТО без належного захисту. Водночас, зростає розуміння, що таке постконфліктне розгортання вимагатиме "підтримки" Дональда Трампа та гарантій безпеки.
Високопрофільне джерело у британському уряді заявило, що Європа може сформувати наземні сили, якщо це буде критично важливо; однак міністри закликали США забезпечити "повітряне прикриття". Це має включати батареї зенітних ракет Patriot, здатні знищувати балістичні ракети або літаки за допомогою розвідувальних засобів, які Європа не має.
Британська армія теоретично могла б направити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, зазначило джерело в армії, але такий сценарій викликає сумніви, оскільки частина військ уже перебуває в Естонії. "Дехто вважає, що миротворчі сили ООН, що складаються з військ таких країн, як Індія, Бангладеш і Китай, можуть стати більш досяжним варіантом", – йдеться в публікації.
Очікується, що Кір Стармер обговорить це питання з лідерами ЄС і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на зустрічі в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі вважає, що Велика Британія повинна продемонструвати сильне лідерство з цього питання. Проте деякі посадовці висловлюють занепокоєння щодо необхідності переконати канцлера Рейчел Рівз у важливості підтримки України, побоюючись, що вона сприймає це як "грошову яму".
Значною перешкодою залишається готовність президента РФ Володимира Путіна прийняти таку місію під час мирних переговорів, що проходять за сприяння США. Високопрофільне військове джерело зазначило: "Якщо Росія не погодиться на цю ініціативу, вона не матиме жодного сенсу, а якщо США не долучаться, то й поготів. Хоча ніколи не варто говорити ніколи, я не бачу, як ця ідея може реалізуватися".
Обговорюючи ідею миротворчої операції ООН, деякі дипломати і військові експерти вважають її більш розумною альтернативою, яка може забезпечити більше шансів на згоду з боку Путіна. Таке розгортання може передбачати близько 100 000 миротворців, розгортання яких буде здійснене як в Україні, так і в Росії, при цьому не буде потреби в прямій участі США.
"Росіяни не планують нападати на бангладешців чи індійців", – додало друге джерело. Щодо європейських сил, скоріш за все, Німеччина уникатиме будь-яких зобов'язань через невизначеність, пов'язану з майбутніми виборами.
Одне європейське дипломатичне джерело підкреслило, що США знадобляться для досягнення більшого стримування Росії, оскільки "вони мають можливості, яких не вистачає всій Європі", такі як розвідувальні й спостережні ресурси, а також "здатність завдати потужного удару у відповідь у разі потреби".
Раніше Трамп висловлював думку, що США не повинні направляти війська та фінансувати цю місію. Однак одне джерело у сфері оборони зауважило, що Трампа може бути можливим переконати в іншому, стверджуючи: "Не думаю, що США можуть тримати свої руки подалі від пирога".
Відомо, що в Україні присутні західні спецпризначенці, але масового розгортання західних військ поки що не спостерігається. Проте, як писав Financial Times, ситуація може змінитися, оскільки повернення Дональда Трампа в Білий дім знову пробудило інтерес до цієї теми.
За словами осіб, залучених до переговорів між Києвом і західними партнерами, українські урядовці вважають реальним варіантом розгортання від 40 000 до 50 000 іноземних військових.