Великобританія та інші європейські держави мають різні думки щодо доцільності розгортання широкомасштабних миротворчих сил в Україні. Про це повідомляє видання The Times з посиланням на дипломатичні джерела та чиновників. "Великобританія, Франція та країни Північної Європи підтримують ініціативу про відправлення десятків тисяч військових у випадку досягнення угоди про припинення вогню. Проте Німеччина та деякі інші держави виступають категорично проти", – зазначає видання.
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння, що запропонована місія може відволікти критично важливі ресурси від прикордонних нині країн НАТО з Росією, залишаючи їх у вразливому становищі.
Зростає консенсус щодо того, що таке постконфліктне розгортання вимагатиме "підтримки" з боку Дональда Трампа та визначення гарантій безпеки. Високопоставлене джерело з британського уряду заявило, що Європа може сама створити наземні сили, якщо це буде необхідно, але міністри прохали США надати "повітряне прикриття". Це може здійснюватися за допомогою батарей зенітних ракет Patriot, здатних знищувати балістичні ракети або літаки за рахунок розвідувальних і спостережних можливостей, яких не вистачає європейським країнам.
Британська армія теоретично може направити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це виглядає як перебільшення з огляду на вже наявні війська в Естонії. "Дехто вважає, що миротворчі сили ООН, до складу яких увійдуть військові з країн на кшталт Індії, Бангладешу та Китаю, є більш реалістичними", – додається в статті.
Очікується, що Кір Стармер підніме це питання на зустрічі з лідерами ЄС і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі наполягає на тому, щоб Великобританія продемонструвала сильне лідерство у цій справі. Однак деякі чиновники вважають, що їм ще потрібно переконати канцлера Рейчел Рівз у важливості підтримки України, побоюючись, що вона може сприймати країну як "грошову яму".
Ключовим питанням є те, чи готовий президент Росії Володимир Путін прийняти такого роду сили під час мирних переговорів, що проходять за участю США. Високопоставлене військове джерело зауважило: "Якщо Росія не погодиться з такою ідеєю, вона загине, а якщо США не забезпечать підтримку, план також не реалізується. Ніколи не кажи ніколи, але я не бачу, щоб цей альбатрос злетів".
Декілька дипломатів і військових експертів вважають, що миротворча місія під егідою ООН може бути розумнішою альтернативою, яка ймовірніше отримає згоду Путіна. Це може включати близько 100 000 миротворців, розміщених як в Україні, так і в Росії, без потреби у прямій участі США. "Росіяни не збираються атакувати, до прикладу, бангладешців чи індійців", – зазначає друге джерело.
Щодо європейських сил, відомо, що німецька сторона стримує прийняття зобов'язань через невизначеність, пов'язану з майбутніми виборами. Інше європейське джерело вказує на те, що США доведеться взяти участь для забезпечення більшої стримуючої сили щодо Росії, "тому що у них є можливості, які бракують усій Європі", такі як потужні розвідувальні та спостережливі здатності, а також "здатність завдати масштабного удару у разі необхідності".
За попередніми даними, Трамп раніше висловлювався проти відправки американських військ і фінансування місії. Проте одне джерело в обороні вважає, що Трампа можна переконати змінити свою позицію, зауваживши: "Я не думаю, що США зможуть тримати свої руки подалі від пирога".
Відомо, що західних спецпризначенців можна зустріти в Україні, але масового розгортання західних військ наразі не спостерігається. Тим не менш, як повідомляє Financial Times, ситуація може змінитися з поверненням Дональда Трампа до Білого дому, що знову викликало інтерес до цієї ідеї. За інформацією осіб, які беруть участь у переговорах між Києвом і західними партнерами, українські чиновники вважають, що 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців є реалістичним і достатнім числом.