Велика Британія та інші країни Європи мають розбіжності у поглядах щодо доцільності розгортання великих миротворчих контингентів в Україні. Про це інформують дипломати та представники влади у виданні The Times.
Зокрема, країни, такі як Великобританія, Франція та Північна Європа, поділяють ідею європейської ініціативи про відправку десятків тисяч військовослужбовців у випадку досягнення угоди про припинення вогню. При цьому Німеччина та інші держави висловлюють свою незгоду з цим планом.
Країни Балтії та Польща, згідно з інформацією, стурбовані тим, що ця місія може відібрати важливі ресурси від прикордонних країн НАТО з Росією, залишаючи їх вразливими.
Наразі зростає єдність думок щодо того, що таке постконфліктне розгортання вимагатиме "підтримки" з боку Дональда Трампа та гарантій безпеки.
Високопоставлене джерело в британському уряді зазначило, що Європа може самостійно сформувати наземні сили, якщо буде необхідно, проте міністри просять США забезпечити "повітряне покриття". Це може включати батареї зенітних ракет Patriot, здатних збивати балістичні ракети або винищувачі, що забезпечує їхню безпеку.
Британська армія, теоретично, могла б виставити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це може бути складно реалізувати, враховуючи присутність військ в Естонії.
Деякі вважають, що миротворчі сили ООН з військовими з країн, таких як Індія, Бангладеш та Китай, є більш реалістичним варіантом.
Очікується, що Кір Стармер обговорить це питання з європейськими лідерами та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на зустрічі в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі наголошує на необхідності активного лідерства з боку Великої Британії, хоча деякі чиновники відзначають, що їм потрібно ще переконати канцлера Рейчел Рівз у важливості підтримки України, оскільки вона може вважати її лише "грошовою ямою".
Ключовим моментом залишається те, чи погодиться президент Росії Володимир Путін на розгортання таких сил під час мирних переговорів, що проводяться за участю США. Високопоставлене військове джерело підкреслило: "Якщо Росія не підтримає цю ідею, вона не матиме шансів, а якщо США не забезпечать підтримку, ця ініціатива також буде провальною".
Багато дипломатів і військових джерел вважають, що миротворча операція ООН є більш вірогідною альтернативою, яка, ймовірно, отримала б схвалення Путіна. Це може передбачати близько 100 000 миротворців, що діятимуть як в Україні, так і в Росії, без прямого залучення США.
Додаткове джерело відзначило, що Росія не буде нападати на миротворців з Бангладеш чи Індії.
Крім того, європейські держави, зокрема Німеччина, не поспішають брати на себе зобов'язання через невизначеність майбутніх виборів. Інше дипломатичне джерело зазначає, що США потрібно активно залучати до забезпечення стримувальної сили щодо Росії, оскільки у них є ресурси, яких бракує європейським країнам, зокрема в розвідці та можливостях завдавання масштабних ударів у відповідь.
Існує повідомлення про те, що Трамп раніше висловлювався проти відправлення американських військ і фінансування місій. Проте, як зазначило одне з джерел у військових колах, його можна переконати в протилежному, зазначивши: "Я не вважаю, що США можуть триматися осторонь".
Існує загальновідома інформація про присутність західних спецпризначенців в Україні, однак масове розгортання військових з Заходу наразі не спостерігається. За словами аналітиків, ця ситуація може змінитися, якщо Трамп знову опиниться у Білому домі, що вже підвищило інтерес до цієї ідеї.
В українських урядових колах думають, що присутність від 40 000 до 50 000 іноземних військових може бути реальним і достатнім варіантом.