Велика Британія та інші країни Європи мають різні думки щодо доцільності розгорнення великих миротворчих сил в Україні. Про це повідомили дипломати та чиновники, пише The Times. Зокрема, Великобританія, Франція та країни Північної Європи підтримують ідею європейської місії з відправлення десятків тисяч вояків у випадку укладення угоди про припинення вогню. Проте Німеччина та ряд інших країн висловлюють протилежну позицію.
Країни Балтії та Польща стурбовані можливістю того, що така місія може відволікти необхідні ресурси від країн НАТО, які межують з Росією, залишаючи їх вразливими. З'являється консенсус, що така постконфліктна операція вимагатиме "підтримки" з боку Дональда Трампа і відповідних гарантій безпеки.
Високопоставлене джерело в британському уряді зазначило, що Європа могла б формувати наземні сили самостійно, якщо це буде потрібно, але міністри звернулися до США з проханням надати "повітряне прикриття". Це могло б включати батареї зенітних ракет Patriot, здатні знищувати балістичні ракети або літаки, чого не мають європейські держави.
Британська армія теоретично могла б надіслати дивізію з 10 000 до 25 000 солдатів, проте це може бути утрудненим через те, що війська вже розміщені в Естонії. Водночас, деякі вважають, що миротворчі сили ООН, що складаються з військовослужбовців із країн, таких як Індія, Бангладеш і Китай, можуть бути більш досяжними.
Кір Стармер планує обговорити це питання з лідерами ЄС і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на зустрічі в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі впевнений, що Великобританія повинна продемонструвати сильне лідерство у цій справі. Проте деякі чиновники вважають, що їм ще потрібно переконати канцлера Рейчел Рівз у важливості України, оскільки вона може розглядати цю ситуацію як "грошову яму".
Справжнім каменем спотикання залишається питання, чи погодиться президент Росії Володимир Путін на участь сил такого роду під час мирних переговорів за посередництва США. Високопоставлене військове джерело зазначило: "Якщо Росія не прийме цю ідею, вона не матиме перспектив, а якщо США не нададуть підтримку, то пропозиція є безперспективною".
Деякі дипломати та військові джерела вважають, що миротворча операція під егідою ООН може бути більш реалістичною альтернативою, яка з більшою ймовірністю забезпечить згоди Путіна. Це може передбачати розміщення близько 100 000 миротворців як в Україні, так і в Росії, без прямого залучення США.
Окрім того, відомо, що Німеччина проти укладання зобов'язань через невизначеність щодо майбутніх виборів. Інше європейське дипломатичне джерело підкреслило, що США повинні залучитися для забезпечення більшого стримування Росії, оскільки у них є можливості, яких бракує всій Європі, такі як розвідувальні та спостережні здібності, а також можливість завдання масштабного удару у разі необхідності.
Згідно з повідомленнями, Трамп раніше озвучував ідею, що США не повинні відправляти війська і фінансувати місію. Проте одне з оборонних джерел висловило думку, що Трампа можна було б переконати в іншому, зауваживши: "Я не думаю, що США зможуть триматися осторонь".
Відомо, що в Україні вже працюють західні спецпризначенці, однак масового розгортання західних військ поки що немає. Також, як повідомлялося раніше, повернення Дональда Трампа до влади в США може знову оживити інтерес до цієї ідеї. За словами учасників обговорень між Києвом і західними партнерами, українські чиновники вважають, що залучення від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців є реальним і достатнім.