Україна може стати важливим чинником для стримування Росії, проте їй необхідна допомога, щоб ефективно виконати цю роль. Таку думку висловили експерти Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), повідомляє Голос Америки. Вони вважають, що незалежно від того, як закінчиться поточна війна Росії проти України, агресивна політика Кремля не дасть змоги західним країнам повернутися до концепції співпраці з демократичною Росією.
Дослідники зазначають, що для досягнення успіху у майбутніх переговорах щодо України, про які згадує новий президент США Дональд Трамп, важливо переконати російського диктатора Володимира Путіна, що він має вести серйозні переговори, а не просто "сідати за стіл для вимагання капітуляції", вважає юрист Програми CSIS для Європи, Росії та Євразії Джеффрі Манкофф.
Він підкреслив, що зміцнення України та відновлення її військових переваг є критично важливими для подальших перемовин з Путіним щодо припинення вогню. Директор Інституту Кеннана Центру Вільсона Майкл Кіммадж звернув увагу на завищені очікування від переговорного процесу. "Дипломатичні зусилля на даному етапі навряд чи принесуть успіх, оскільки позиції України і США з одного боку, і Росії з іншого, занадто відрізняються", – зазначив він.
Він пропонує застосувати стратегію, пов’язану з холодною війною, коли стримування Росії здійснювалося шляхом обмеження її військового впливу. "Якщо Росія контролює лише 18% території України, це слід вважати не поразкою України, а успішним стримуванням", – вважає Кіммадж.
Кіммадж також вказав, що зараз стримувати Росію складніше, ніж це було в часи Радянського Союзу. "Якби не Китай, Росія не мала б такого доступу до ринків і капіталу, який має зараз, і не могла б підтримувати війну проти України", – додав він.
Манкофф в свою чергу зазначив, що остаточне вирішення конфлікту може зайняти кілька десятиліть, протягом яких єдина стратегія стосовно Росії повинна полягати в стримуванні. Він наголосив, що стримання Росії – це довготривалий процес, який може тривати кілька поколінь.
"Нам потрібно зосередитися на принципі стримування так довго, як буде потрібно. За часів холодної війни це тривало 40 років. Можливо, нині це не займе такого довгого часу", – висловився він.
Говорячи про те, як Захід допустив поточний стан справ, дослідниця з програми Європи, Росії та Євразії CSIS Марія Снєгова зазначила, що західні чиновники недооцінили можливості РФ і не усвідомили, що російська влада та суспільство мали амбіції "великої держави".
Вона підкреслила, що після розпаду СРСР Захід почав формувати свою політику щодо Росії на помилкових припущеннях, вважаючи, що економічні та демографічні проблеми зменшать її негативний потенціал, тоді як насправді виявилося, що "режиму не потрібно багато людей для забезпечення його існування".
Снєгова також зазначила, що Захід помилився у своїй оцінці економічних зв’язків з Росією, сподіваючись, що Кремль поставить прибутки вище амбіцій. Тепер стало очевидно, що ситуація склалася з точністю до навпаки, оскільки Захід так глибоко залучений у торгівлю з Росією, що деякі європейські політики навіть зараз сподіваються відновити довоєнні стосунки з Москвою.