Європейський парламент ухвалив нову резолюцію стосовно Грузії, в якій закликає до введення санкцій проти еліти, пов'язаної з правлячою партією «Грузинська мрія», повідомляє грузинська служба Радіо Свобода. Резолюцію підтримали 400 євродепутатів, 63 висловилися проти, а 81 депутат утримався від голосування.
Парламентарі закликають до запровадження персональних санкцій ЄС проти представників грузинської влади, що відповідають за демократичний регрес у країні, фальсифікацію виборів, переслідування опонентів влади тощо. У документі називаються, зокрема, засновник «Грузинської мрії» олігарх Бідзіна Іванішвілі, прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе, спікер парламенту Шалва Папуашвілі, а також судді, які ухвалюють політично мотивовані рішення щодо учасників протестів, та журналісти, які працюють на інтереси влади і поширюють дезінформацію.
У резолюції йдеться про відмову визнати органи влади, сформовані правлячою партією після виборів 16 жовтня, у тому числі нового президента Михеїла Кавелашвілі. Євродепутати зазначають, що продовжують визнавати Саломе Зурабішвілі легітимною президенткою Грузії.
Щоб ввести індивідуальні санкції ЄС, необхідна злагода всіх країн-членів. На даний момент це неможливо, оскільки Угорщина та Словаччина виступають проти введення санкцій, пов'язаних із «Грузинською мрією». Резолюція закликає держави-члени запровадити індивідуальні санкції на національному рівні.
Резолюції Європарламенту не мають правової сили і в багатьох аспектах є символічними, адже відображають політичну позицію євродепутатів.
У листопаді 2024 року Європейський парламент ухвалив документ, що засуджує парламентські вибори 26 жовтня в Грузії, вказуючи, що вибори не були ані вільними, ані справедливими, ставши черговим кроком назад у демократичному розвитку країни, за що відповідальність несе правляча партія «Грузинська мрія».
Політична криза в Грузії загострилася після перемоги «Грузинської мрії» на парламентських виборах, які, за даними Організації з безпеки і співпраці в Європі, були споглянуті численними порушеннями, включаючи підкуп голосів, фізичне насильство та залякування.
Протести в Грузії тривають з листопада 2024 року, після заяви прем’єр-міністра Іраклія Кобахідзе про призупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року.
У грудні 2024 року акції протесту біля парламенту кілька разів переростали у сутички між протестувальниками та спецпідрозділами МВС, внаслідок чого сотні людей отримали поранення різного ступеня важкості.
Більше 400 опозиціонерів були затримані за адміністративними правопорушеннями, пов'язаними з опором поліції. 53 активістам пред'явили звинувачення в «груповому насильстві» та пошкодженні державного майна.