Китай розглядається як одна з країн, які могли б приєднатися до союзників України в Європі та взяти участь у миротворчій місії. Однак, незважаючи на свій образ нейтрального посередника, Його рішення, ймовірно, буде негативним, як зазначає науковий співробітник Інституту Чархара Хао Нань у статті для scmp.com.
По-перше, залучення Китаю до миротворчих ініціатив завжди було тісно пов'язане з Радою Безпеки ООН. Оскільки Росія є постійним членом Ради з правом вето, вона навряд чи підтримає будь-яку місію під егідою ООН, яку вважатиме невигідною. Таким чином, без мандата ООН Китай не матиме правової основи для розгортання військових сил за межами країни.
Крім того, стратегічний підхід Китаю робить його участь у забезпеченні безпеки України малоймовірною, вважає експерт. "Хоча Китай риторично підтримує територіальну цілісність України, він також активно укріплює економічні та стратегічні зв'язки з Росією. Надсилання миротворців в Україну ризикує викликати негативну реакцію Москви, яку Пекін вважає ключовим геополітичним партнером у протистоянні західному впливу. Витрати на розгортання військ для Китаю значно перевищують можливі дипломатичні вигоди", — зазначає він.
Аналітик також зауважує, що, хоча Китай є найбільшим постачальником миротворчих сил серед постійних членів Ради Безпеки ООН, його зусилля зосереджені в Африці та на Близькому Сході, де він має значні економічні інтереси, але незначні прямі політичні зв'язки.
Водночас конфлікт в Україні сильно вплетений у стратегічні інтереси Китаю в Євразії. Будь-яка участь Китаю, навіть у межах миротворчого мандату, могла б призвести до його втягування у ширшу геополітичну боротьбу між Росією і Заходом — те, чого Пекін прагне уникнути, підкреслює експерт.
Окрім того, розгортання китайських миротворців в Україні стане проблемою з точки зору військової логістики. Як зазначає Хао Нань, китайські миротворці добре підготовлені для місій під егідою ООН, але мають обмежений досвід роботи у зонах активних конфліктів в Європі. "Складність війни в Україні, з постійною зміною фронтових ліній та глибокою ворожістю, ускладнить будь-яку миротворчу місію. На відміну від відносно стабільних операцій в африканських країнах, таких як Південний Судан або Демократична Республіка Конго, місія в Україні будемо потребувати значно більшої обачності", — говорить експерт.
Крім того, США та їхні союзники, ймовірно, поставляться до китайського миротворчого розгортання з підозрою, вважаючи його спробою Пекіна зміцнити свій вплив у Східній Європі.
Не дивлячись на це, ідея про участь китайських миротворців в Україні, швидше за все, не буде реалізована. Замість цього Китай продовжить брати участь у війні через дипломатичні канали, економічні ініціативи та заклики до діалогу, прогнозує аналітик.
Раніше представник британського уряду заявив, що "коаліція охочих" складається з понад 30 країн, які готові допомогти Україні в боротьбі з Росією. Частина з цих країн готова направити свої миротворчі контингенти після закінчення війни.
Водночас, як повідомлялося, у Путіна є "зброя" проти британських миротворців в Україні, якою він може скористатися. Китай же нещодавно заявив про свою чітку позицію щодо участі в миротворчій місії в Україні, заперечивши чутки про можливу участь КНР у таких діях.