У Парижі розпочався саміт лідерів країн, що входять до так званої "коаліції охочих" для підтримки України, повідомляє Офіс президента. У заході беруть участь президенти України, Франції, Литви, Фінляндії, Кіпру, виконуючий обов'язки президента Румунії, канцлер Німеччини, а також прем'єр-міністри Великої Британії, Бельгії, Болгарії, Данії, Іспанії, Хорватії, Естонії, Греції, Ірландії, Ісландії, Італії, Латвії, Люксембургу, Норвегії, Нідерландів, Польщі, Португалії, Чехії і генеральний секретар НАТО. На рівні послів представлені Австрія, Австралія та Канада.
Згідно з інформацією Офісу президента, учасники саміту обговорять продовження підтримки України, а також зміцнення української армії та оборонно-промислового комплексу.
Окрему увагу буде приділено питанням, пов'язаним з мирним процесом та механізмами для реалізації перших кроків щодо припинення бойових дій. Лідери цієї коаліції також розглянуть можливість розгортання гарантійних сил в Україні в контексті майбутнього мирного врегулювання за підтримки США, як вказано в повідомленні.
Журналіст Europe Адам Парсонс відзначив, що акцент у переговорах буде зроблено на трьох ключових питаннях: відносини зі США, військова допомога Україні та ймовірні наслідки у разі припинення вогню.
Парсонс зазначив, що ці переговори мають велике значення з кількох причин: "Це нечаста ситуація, коли так багато політичних і дипломатичних лідерів збираються в одному місці". За його словами, присутність Туреччини, НАТО і України перетворює цю зустріч на більш важливу, ніж звичайні зібрання лідерів ЄС і Великої Британії.
За інформацією Sky News, перед початком саміту президент України Володимир Зеленський провів переговори з французьким президентом Еммануелем Макроном та британським прем'єром Кіром Стармером.
Нагадаємо, "коаліція охочих" складається з країн-союзників України, які погодилися допомогти у забезпеченні стабільного миру після закінчення війни. Серед основних ініціатив – можливе направлення миротворчого контингенту.
Варто зазначити, що напередодні саміту 27 березня ЗМІ повідомляли, що Європа, ймовірно, змінила свої наміри щодо направлення миротворців до України через матеріально-технічні та політичні перепони.