Країни Південної Європи висловлюють опозицію щодо ініціативи Європейської комісії щодо збільшення оборонних витрат за допомогою доступних кредитів, оскільки турбуються, що це може ще більше ускладнити їхню вже непросту боргову ситуацію, повідомляє Politico. Зокрема, Франція, Італія та Іспанія виступили проти пропозиції. Супротив цих націй створює серйозні труднощі для плану президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка має намір підвищити оборонну автономію Європи.
Запропонований фонд передбачає надання кредитів на суму 150 мільярдів євро та пом’якшення фіскальних норм ЄС в умовах надзвичайної ситуації. Головною метою цієї ініціативи є активізація інвестицій у військову сферу та зменшення залежності Європи від військової підтримки США.
Однак брак єдності ставить під загрозу реалізацію плану зі зміцнення оборонних можливостей Європи, що включає в себе постачання додаткового озброєння Україні. "Декілька країн мають вагомі сумніви стосовно доцільності або навіть можливості залучення таких кредитів", — зазначив високопосадовець ЄС.
Південні держави схиляються до ідеї випуску так званих оборонних облігацій — грантів, профінансованих спільними позиками ЄС на фінансових ринках, які потребують одностайної підтримки з боку всіх 27 країн-членів. "Є ризик, що це може відкрити шлях для облігацій в оборонному секторі", — прокоментував один з дипломатів ЄС.
Фон дер Ляєн раніше утримувалася від підтримки цього рішення, побоюючись заперечень з боку фіскально консервативних держав, таких як Німеччина і Нідерланди. "Жодних єврооблігацій", — наголосив прем'єр-міністр Нідерландів Дік Шуф після останніх переговорів ЄС.
Інший дипломат ЄС висловив занепокоєння, що відмова південних країн від кредитів не переконає консервативні країни підтримати оборонні облігації. "Якщо вони вважають, що оборонні витрати – це екзистенційний виклик, що виправдовує спільний борг, їм спершу потрібно взяти на себе ці кредити", — підкреслив він.
На фоні заяв Дональда Трампа про можливе припинення американської підтримки Україні та критики Європи за її оборонну залежність від США, фон дер Ляєн запропонувала новий стратегічний план для ЄС. Цей план передбачає, що країни-члени можуть тимчасово збільшити військові витрати до 1,5% ВВП протягом чотирьох років та залучити 150 мільярдів євро через механізм ЄС для спільних закупівель зброї та підтримки України.
Європейська комісія розраховувала на підтримку основних економік Південної Європи, таких як Італія та Іспанія, які ще не досягли цільових 2% від ВВП на оборону, встановлених НАТО. Однак її недостатньо оцінено занепокоєння цих країн щодо боргового навантаження. Незважаючи на те, що Єврокомісія здатна залучати кошти за нижчими відсотковими ставками, ці кредити все ж зараховуються до національного боргу.
"План фон дер Ляєн, по суті, базується на національному боргу країн", — заявила прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні. Визнання того, що країнам доведеться скорочувати витрати в інших секторах для збільшення військових видатків, викликало політичний резонанс. Виборці в південних країнах більш схвильовані проблемами міграції та змін клімату, ніж збільшенням оборонних бюджетів.
Зокрема, Італія та Іспанія пропонують розширити перелік витрат на оборону, які можуть бути виключені з фіскальних правил ЄС, включаючи кібербезпеку, охорону кордонів та інфраструктурну стійкість. Однак наразі Рим та Мадрид не підтвердили свої наміри активувати надзвичайний механізм. Деякі чиновники вважають, що вони свідомо відкладають це, сподіваючись на зміни в позиції фон дер Ляєн щодо оборонних облігацій перед самітом лідерів ЄС у червні. "Нам потрібно більше часу для ухвалення рішення", — заявила Мелоні.
За словами дипломатичних джерел, Франція вже дала зрозуміти, що не має наміру активувати положення про кредити. У Парижі, де рівень боргу перевищує 110% ВВП, намагаються уникнути негативної реакції ринків та можливого зниження кредитного рейтингу. На фоні цього, Німеччина, ймовірно, скористається механізмом для фінансування своєї масивної програми з оборонної модернізації обсягом 500 мільярдів євро. Однак Берлін, подібно до країн з високим кредитним рейтингом, таких як Данія і Нідерланди, швидше за все, залучатиме кошти самостійно, без використання позик Єврокомісії.
Це викликає занепокоєння серед фінансово вразливих країн ЄС, оскільки, першими використавши кредити, вони можуть сигналізувати ринкам про свою слабкість, що призведе до збільшення витрат на запозичення. "Фрагментація серед 27 країн ЄС впливає на ринкові враження, і це може мати негативні наслідки. Якщо всі країни не подадуть заявки одночасно, ринок встановить ліміти на те, скільки ви можете запозичити", — зазначив високопосадовець.
Тим часом фінансово консервативні країни заперечують ці аргументи, а один з дипломатів ЄС звинуватив південні країни у "політичних іграх". У контексті російсько-української війни, європейські політики дедалі частіше говорять про потребу об'єднати військові зусилля країн-членів ЄС.
У лютому президент Європарламенту Роберта Метсола заявила, що європейці повинні бути готовими протистояти загрозам без підтримки США. При цьому вона підкреслила, що новий оборонний союз не повинен конкурувати з НАТО, а має доповнювати Північноатлантичний альянс. Раніше міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні також наголошував на необхідності створення спільної армії в рамках ЄС для забезпечення миру.