На думку американського президента Дональда Трампа, він може стати посередником у переговорах щодо встановлення миру між Україною та Росією. Однак, як зазначає видання Politico, його підхід до цих країн є досить різноплановим: він тисне на більш вразливого союзника — Україну, в той час як агресора у Москві намагається вмовити дипломатично. Під час зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським у Овальному кабінеті минулого місяця Трамп заявив, що "Україна не має важелів впливу".
Дійсно, Україна, що покладається на військову допомогу з боку США та Європи, знаходиться у складнішій позиції. Однак, як підкреслює Politico, Трамп вживає ряд заходів, що ще більше обмежують можливості Зеленського.
Журналісти видання вказують на деякі засоби, які Трамп міг би використати для тиску на Росію. Він відкрито демонстрував прагнення покращити відносини з Москвою, відразу ж після обрання президентом зателефонувавши російському керівнику Володимиру Путіну. Нагадаємо, що попередник Трампа, Джо Байден, зупинив переговори з Путіним після його вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Трамп ще раз зв’язався з Путіним, щоб упросити його погодитися на 30-денне перемир'я, але отримав відмову. Журналісти вважають, що якби Трамп довше утримувався від дзвінків Путіну, він міг би мати більше можливостей для тиску на Кремль задля досягнення компромісів у війні.
Проте, як зазначає видання, дзвінки між Трампом і Путіним були лише початком. Вищі посадовці США та Росії зустрілися в Саудівській Аравії у середині лютого для обговорення плану відновлення співпраці. Ці ініціативи могли б бути відкладені для зосередження на переговорах щодо миру в Україні. Те, що цього не сталося і що жодна зі сторін, зокрема Європа, не була присутня на переговорах, світить на поверхню непогодженість нової адміністрації США з традиційними союзниками.
Журналісти підкреслюють, що Трамп відмовився коментувати, на що піде Росія у мирній угоді, проте сам і його команда вимагали, щоб Україна поступилася частинами своїх територій, які зараз під окупацією Російської Федерації. Радник із нацбезпеки Майкл Волц навіть назвав це "реалістичним" з урахуванням обставин на полі бою.
Трамп також стверджував, що вже обговорювалася доля окупованих українських територій, включаючи Запорізьку атомну електростанцію. Він навіть висловив думку, що Україні варто дозволити американцям управляти цією станцією після війни, якщо вона прагне зберегти контроль над нею.
Його намір вимагати у України компенсацію за раніше надану військову допомогу в розмірі 120 млн доларів призвів до укладення угоди про видобуток корисних копалин, що, за інформацією видання, могло б стати прикладом підтримки мирного процесу. Проте Росія нічого подібного не запропонувала.
Трамп продемонстрував готовність тиснути на Зеленського, навіть після того, як той висловив сумнів у правдивості намірів Росії відмовитися від війни. Він призупинив військову допомогу США та обмін розвідувальними даними після скандалу у Білому домі, але згодом відновив їх уже після того, як Україна погодилася на 30-денне перемир'я.
Також Трамп повторив заклики Путіна до проведення нових виборів в Україні, добре усвідомлюючи, що це неможливо в умовах воєнного стану. Він навіть охарактеризував Зеленського як "диктатора".
Трамп відмовився надати Україні гарантії безпеки після можливого перемир'я, зауваживши, що найкраще, на що він готовий піти — це економічна угода, яка забезпечить значний внесок США в майбутні доходи України від видобування корисних копалин, вважаючи, що це може стримати Путіна від нових агресій.
Деніел Фрід, старший науковий співробітник Атлантичної ради, зазначає, що Трамп не вимагає від Путіна таких же негайних і повних згод, яких вимагає від Зеленського. Щодо Путіна Трамп тільки відкрито погрожував посилити санкції, але потім відступив, звинувативши Україну у перешкодах для мирних переговорів. Після відмови російського диктатора погодитися на повне 30-денне припинення вогню, схвалене США та Україною, Трамп не критикував його, а навпаки, похвалив за готовність зменшити атаки на енергетичну інфраструктуру.
Після телефонної розмови Трампа з Путіним США вийшли з міжнародної групи, яка розслідувала відповідальність за вторгнення РФ в Україну, включаючи особу Путіна. Адміністрація також призупинила фінансування проекту Єльського університету, який займався питанням депортації українських дітей до Росії.
З огляду на запитання з боку законодавців, Трамп заявив про перегляд цих рішень. Однак фактично служба безпеки зупинила протидію російським кібератакам і дезінформації.
Прийнявши точку зору Путіна на "корінні причини" війни, що нібито випливають з бажання України вступити до НАТО, адміністрація Трампа легітимізувала позицію Кремля про те, що незалежність багатьох колишніх радянських республік залишається невирішеною.
Іво Даалдер, президент Чиказької ради з глобальних питань, підкреслює, що Трамп та його команда затримують розв'язання основної проблеми конфлікту — глибокої переконаності Путіна в тому, що Україна не повинна бути незалежною.
Він додає: "Не можна досягти угоди без згоди України. Величезна слабкість Трампа полягає в тому, що він вважає, що може диктувати умови мирної угоди поруч із Путіним. Якщо він не готовий надавати Україні зброю або гарантії безпеки, він втрачає вплив на Зеленського, який може відкинути однобоку угоду і продовжити боротьбу з підтримкою Європи".
21 березня Трамп заявив про "поділ земель" між Україною та Росією, зазначивши, що "ми дуже скоро досягнемо повного припинення вогню в російсько-українській війні. У нас буде договір… Договір стосовно поділу земель". Перед цим США запропонували 30-денне перемир'я, з чим Україна погоджувалася, але Росія висунула ряд своїх умов.