Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що звернувся до угорської сторони з ініціативою відновити переговори щодо національних меншин.
«Безумовно, я порушив тему відкриття першого кластера переговорів. Україна завершила всю необхідну підготовку та виконала всі потрібні процедури. Ми готові запустити три кластери. На засіданні я звернувся до угорських колег із прямою пропозицією відновити консультації задля прискорення цього процесу», – сказав він під час візиту на засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
Читайте також: «Необхідно знайти спосіб переконати Угорщину» – заява єврокомісарки Кос з приводу вето на євроінтеграцію України.
За його словами, Києву важливо налагодити двосторонню співпрацю з угорською стороною над «найактуальнішими питаннями».
«Ці питання мають ключове значення для обох держав. Ми переконані, що жодна країна не може зловживати своїм статусом в ЄС чи НАТО. Україна вже впровадила найвищі стандарти захисту національних меншин і готова виконувати норми Європейського Союзу та Ради Європи в цій сфері», – додав посадовець.
20 травня Андрій Сибіга проводить робочий візит у Брюсселі. Голова МЗС України взяв участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, щоб поінформувати європейських партнерів про ситуацію на фронті та стан мирних ініціатив після переговорів у Туреччині та контактів між США, країнами ЄС, Україною та Росією.
Наприкінці квітня віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час візиту до Будапешта повідомила про досягнення згоди з угорською стороною на проведення консультацій щодо національних меншин із 12 травня. Однак організацію цих переговорів відтермінували після того, як СБУ викрила шпигунську мережу угорської воєнної розвідки в Україні.
У березні 2025 року Європейська комісія підтвердила, що, за оцінкою ЄС, Україна готова відкрити перший переговорний кластер на шляху до членства. Проте Угорщина заблокувала це рішення, наполягаючи на поверненні українського законодавства щодо нацменшин до редакції 2017 року.
Офіційний Будапешт виступив проти приєднання України до ЄС після невідкладного саміту лідерів ЄС у Брюсселі та відмовився підтримати спільну європейську заяву щодо озброєння України. Пізніше прем’єр-міністр Орбан висунув Брюсселю 12 вимог, серед яких заборона «неприродного виховання дітей» та «депортація агентів Сороса».