Тривалий спір між Нідерландами та Бельгією щодо розміщення офшорних вітроелектростанцій у Північному морі може стати поштовхом до формування так званого «енергетичного Шенгену».
Про це інформує портал WelcomeBelgium.
Як повідомляється на порталі, конфлікт виник через розташування бельгійських та нідерландських вітрових турбін у Північному морі. Нідерланди певні, що нові бельгійські турбіни на півдні впливають на рух повітря, ускладнюючи роботу голландських станцій. Турбіни, що стоять ближче до джерела вітру, знижують швидкість потоку й спричиняють турбулентність, що негативно позначається на ефективності тих об’єктів, які розташовані далі за вітром.
«За деякими оцінками, виробництво електроенергії в Нідерландах на окремих платформах може падати орієнтовно на 3%, що є відчутною цифрою, враховуючи кліматичні завдання Євросоюзу», — повідомляє WelcomeBelgium.
Фахівці в галузі зеленої енергетики та екологи закликають ЄС розробити загальні стандарти для розміщення морських турбін, організувати спільний моніторинг повітряних потоків і координувати нові проекти, щоб попередити явище так званого «відбору вітру».
Експерти також радять впроваджувати сучасні моделюючі програми на етапі планування, а також враховувати можливий вплив на екологію морів і риболовну індустрію.
«Зараз дедалі більше підіймається питання про грошові компенсації — якщо країна недоотримує енергію через розташування чужих турбін, чи повинна вона отримати відшкодування?» — зазначено у матеріалі.
Як відзначає WelcomeBelgium, ця проблема набуває актуальності в межах Євросоюзу і потенційно може призвести до появи об’єднаної офшорної енергетичної системи з єдиними правилами й принципами відповідальності.
Північне море вже стало основним центром для розвитку морської вітроенергетики в Європі. У найближчі роки потужності суттєво зростатимуть: сьогодні виробляється близько 30 гігават електроенергії, до 2030 року очікують на 120 гігават, а до 2050-го планують збільшення у десять разів.
Для досягнення таких амбітних показників потрібна потужна міжнародна співпраця. Проте наразі держави зазвичай реалізують власні енергетичні ініціативи незалежно одна від одної, часто не беручи до уваги можливий взаємний вплив, йдеться у повідомленні.
До відома:
Після початку російського вторгнення в Україну, Європейський Союз почав скорочувати споживання енергоресурсів, у першу чергу природного газу, та ще активніше зменшувати використання вугілля. Разом із цим відбувся суттєвий поштовх у напрямку розвитку відновлюваної енергії.
Раніше стало відомо, що фахівці очікують помітного збільшення виробництва гідроенергії, поновлення роботи частини французьких атомних електростанцій після ремонту, а також інтенсивний розвиток вітрової та сонячної енергетики.
Також повідомлялося, що колишній президент США Дональд Трамп вирішив призупинити підтримку нових проєктів офшорної вітроенергетики, що стало причиною падіння вартості акцій провідних європейських енергетичних компаній цього сектора.
Трамп тимчасово ввів мораторій на надання федеральних ліцензій для розвитку морських вітрових електростанцій, посилаючись на необхідність екологічного й економічного аналізу. Він аргументував це тим, що вітроенергетичні установки "несимпатичні, дорогі та шкодять природі".
Ще раніше стало відомо, що дата-центри — об’єкти для зберігання і обробки даних — в Ірландії вперше почали споживати більше електроенергії, ніж міські жителі. За інформацією Центрального статистичного управління, минулого року дата-центри використали 21% всієї електроенергії країни, у той час як мешканці міст — лише 18%. Про це писало видання The Guardian.
Експерти занепокоєні, що різке зростання споживання електроенергії дата-центрами може зробити неможливим досягнення кліматичних цілей не лише для Ірландії, а й для Європи в цілому.