Телефонні розмови президента США Дональда Трампа з російським президентом Володимиром Путіним та українським лідером Володимиром Зеленським, які відбулися цього тижня, стали найінтенсивнішою дипломатичною ініціативою від моменту початку російського вторгнення в Україну три роки тому. Як зазначає CNN, ці звернення на рівні лідерів країн демонструють бажання Трампа відіграти важливу роль у припиненні війни, але результати цих зусиль поки що залишаються невизначеними.
Перші результати виявилися не дуже обнадійливими: Путін відхилив пропозицію Трампа про 30-денне припинення вогню. Фактично, російський лідер поки що не готовий завершувати конфлікт, про що свідчать його нові вимоги, які Україна ніколи не прийме, якщо хоче зберегти свою незалежність. Проте Кремль також не хоче остаточно відштовхувати Трампа, тому намагається підтримувати ілюзію конструктивного діалогу, пропонуючи можливість зміцнити особисті та міждержавні зв'язки.
Трамп, у свою чергу, сприймає навіть початок переговорів як свою дипломатичну перемогу. Білий дім прагне створити враження, що значний прогрес у мирному процесі можливий, що вигідно для його політичних інтересів, зокрема напередодні виборів. Адміністрація Трампа хоче показати його як унікального переговірника, здатного знайти рішення для розв'язання конфлікту.
Водночас Зеленський швидко пристосовується до нових обставин. Після напруженості у відносинах з Трампом український президент змінив свій підхід і став значно більш поступливим. Він усвідомлює, що без підтримки США Україні буде важко продовжувати боротьбу, тому демонструє готовність до конструктивного діалогу.
"Трамп хоче миру. Європа хоче миру. Україна хоче миру. І залишилося лише одне – це Путін", – зазначила міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, влучно підсумовуючи ситуацію.
США, попри жорстку позицію Кремля, продовжують підтримувати мирний процес. Білий дім публічно ігнорує небажання Путіна йти на поступки, орієнтуючись на організацію нових переговорів. Зокрема, плануються технічні консультації з російськими представниками в Саудівській Аравії, а також можливе припинення бойових дій у Чорному морі. Це відповідає інтересам Москви, оскільки може залишити Київ без можливості діяти у найбільш вигідних для нього напрямках.
Україна, зі свого боку, намагається не лише зберегти підтримку США, а й активізувати співпрацю з європейськими партнерами. Адміністрація Зеленського веде переговори про прискорення вступу до Європейського Союзу, вважаючи це одним із ключових факторів стабільності та безпеки країни. Одночасно Київ працює над створенням "коаліції охочих" серед європейських держав, які готові підтримувати Україну у разі зміни політичного курсу Вашингтона.
Попри складнощі та невизначеність, події останніх днів свідчать, що мирний процес, хоч і повільно, але просувається. Трамп намагається встановити свій імідж великого дипломата, Путін — максимізувати затягування переговорів, а Україна — шукати варіанти збереження підтримки союзників у змінних політичних умовах.
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп обговорили подальші кроки щодо "реалізації та розширення" режиму часткового припинення вогню, зазначили питання посилення української ППО, а також можливості звільнення військовополонених і повернення депортованих українських дітей.
Трамп запропонував Зеленському "допомогти в управлінні електричними та атомними станціями в Україні", підкресливши, що це могло б стати найкращим захистом української інфраструктури.
Днем раніше Трамп провів розмову з Путіним, який висунув ряд умов, серед яких були: зупинка мобілізації в Україні та переозброєння ЗСУ. За даними Bloomberg, відмова російського керівника від заклику американського лідера до повного 30-денного припинення вогню свідчить про те, що РФ блокує мирний процес, що є невдачею для США.
Згідно з інформацією від The Times, Путін не зробив поступок Трампу, але своєю згодою на обмеження ударів по Україні дозволив президентові США зберегти обличчя.
За версією Politico, Путін затягує час і готує пастку для Трампа, користуючись традиціями СРСР. На думку колишнього офіцера розвідки США Меттью Шумейкера, президент США ризикує допомогти російському диктатору, дозволивши РФ застосувати "класичну радянську тактику холодної війни" повільного ведення переговорів.