Велика Британія та ряд інших європейських держав мають різні думки стосовно доцільності створення широкомасштабних миротворчих сил в Україні. Про це повідомляють дипломати та офіційні особи у статті видання The Times.
Варто зазначити, що Велика Британія, Франція та країни Північної Європи підтримують ініціативу про відправку значної кількості військовослужбовців у разі укладення угоди про припинення вогню. Проте Німеччина та деякі інші країни висловлюють протест проти цього плану, вказуючи на свої занепокоєння.
Країни Балтії та Польща стурбовані тим, що така місія може відвернути необхідні ресурси від прикордонних держав НАТО, залишаючи їх уразливими до можливих загроз з боку Росії.
Зростає загальний консенсус щодо того, що для реалізації такого постконфліктного розгортання буде потрібна "підтримка" з боку Дональда Трампа та гарантії безпеки.
Прем'єр-міністр Великої Британії заявив, що Європа може сформувати наземні сили самостійно, якщо буде на те потреба, однак, міністри висловили прохання до США про забезпечення "повітряного прикриття". Це, зокрема, передбачає використання батарей зенітних ракет Patriot, здатних знищувати балістичні ракети чи літаки за допомогою розвідувальних та спостережних засобів, яких в Європі бракує.
Британська армія теоретично могла б відправити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, але це може бути ускладнено наявністю військ, вже розміщених в Естонії.
Дехто вважає, що миротворчі сили ООН, які складаються з контингентів із таких країн, як Індія, Бангладеш і Китай, можуть бути більш реалістичним варіантом. Це питання, проте, має обговорити Кір Стармер із лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на найближчій зустрічі в Брюсселі.
Міністр оборони Джон Хілі наполягає на необхідності сильного лідерства з боку Великої Британії у цій ситуації. Водночас, деякі чиновники вважають, що їм слід переконати канцлера Рейчел Рівз у важливості підтримки України, побоюючись, що вона може втрапити в пастку підтримки проєкту, який не дає результатів.
Важливим питанням залишається, чи погодиться президент Росії Володимир Путін на участь таких сил під час мирних переговорів, які будуть організовані США. Високопоставлене військове джерело зазначило, що «якщо Росія не підтримує цю ідею, то вона приречена на провал».
Деякі дипломати вважають, що миротворча операція під егідою ООН є більш доцільною альтернативою, яка зможе отримати згоду Путіна, адже такий план може включати близько 100 000 миротворців, які мали би діяти як в Україні, так і в Росії, без прямої участі США.
Щодо європейських військових сил, то німецька сторона висловлює вагання щодо прийняття зобов'язань через невизначеність майбутніх виборів. Інше дипломатичне джерело наголосило на тому, що Сполучені Штати повинні бути залучені для більш ефективного стримування Росії, вказуючи на наявність у них ресурсів, яких не вистачає більшості європейським країнам.
Тим часом Трамп раніше пропонував не відправляти війська та не фінансувати таку місію. Однак, є припущення, що його можна переконати змінити позицію, оскільки «США не залишать ситуацію поза увагою».
Наразі відомо, що в Україні вже присутні західні спецпризначенці, хоча масового розгортання військових сил поки що немає. Проте, за інформацією Financial Times, ситуація може незабаром змінитися, особливо з можливим поверненням Трампа до Білого дому, оскільки це знову пробудило інтерес до цієї ідеї.
Учасники обговорень між Києвом та західними партнерами відзначають, що українські чиновники вважають реальним та адекватним числом 40 000 – 50 000 іноземних військових, що могли б бути залучені.