Великобританія та інші країни Європи мають різні погляди на доцільність розгортання масштабних миротворчих сил в Україні. Про це повідомляє видання The Times, посилаючись на дипломатичні джерела та офіційні особи. Зокрема, Великобританія, Франція та країни Північної Європи підтримують ідею європейської ініціативи щодо відправки десятків тисяч військовослужбовців у разі укладення угоди про мир. Водночас Німеччина та деякі інші країни виступають проти цієї пропозиції.
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння, що така місія може відволікти необхідні ресурси від прикордонних держав НАТО з Росією, наражаючи їх на небезпеку. Зростає домовленість про те, що таке постконфліктне розгортання вимагатиме "підтримки" Дональда Трампа та гарантій безпеки.
Джерела в британському уряді зазначають, що Європа може самостійно сформувати свої наземні сили, якщо виникне така потреба, проте міністри просять США надати "повітряне прикриття". Це може включати батареї зенітних ракет Patriot, які здатні знищувати балістичні ракети чи літаки за допомогою засобів розвідки та спостереження, що недоступні для Європи.
Теоретично, Британія могла б відправити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це може бути перебільшенням, враховуючи вже розміщені війська в Естонії. Деякі висловлюють думку, що миротворчі сили ООН, до складу яких входять війська з Індії, Бангладешу та Китаю, є більш досяжним варіантом.
Кір Стармер планує обговорити це питання з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на зустрічі в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі наполягає на важливості демонстрації сильного лідерства з боку Великобританії. Водночас деякі чиновники вважають, що їм ще потрібно переконати канцлера Рейчел Рівз у важливості ситуації в Україні, побоюючись, що вона сприймає цю країну як "грошову яму".
Однак важливим питанням залишається, чи погодиться президент РФ Володимир Путін на разом мирні переговори. Високопоставлене військове джерело зазначило: "Якщо Росія не підтримає цю ідею, вона буде мертва. А якщо США не виступлять з ініціативою, ідея вціліє лише теоретично". Деякі дипломати та військові аналітики вважають, що операція ООН могла б стати більш прийнятним варіантом, оскільки скоріш за все вона отримала б згоду Путіна, включаючи близько 100 000 миротворців, розміщених в Україні та Росії, без прямої участі США.
На думку деяких експертів, російські сили не стануть загрожувати контингенту з Бангладешу або Індії. Відомо, що німецька сторона вагається з ухваленням рішень через невизначеність майбутніх виборів.
Щоб забезпечити ефективніше стримування Росії, інше європейське дипломатичне джерело заявило, що Сполученим Штатам необхідно буде активно долучитися до цієї справи, оскільки у них є можливості, недоступні для більшості європейських країн, такі як розвідка та спостереження, а також здатність завдати масштабного удару у відповідь.
По інформації, Трамп раніше пропонував, щоб США не направляли війська та не фінансували місію. Проте джерело стверджує, що Трампа можна переконати в зворотному, оскільки "не думаю, що США зможуть тримати свої пальці подалі від пирога".
Відомо, що в Україні вже присутні західні оперативники, однак масового розгортання західних військ поки що не спостерігається. Але, за інформацією Financial Times, це може змінитися, оскільки повернення Дональда Трампа до політичних справ знову піднесло інтерес до цієї ідеї.
За словами учасників дискусій між Києвом і західними партнерами, українські чиновники вважають, що реальним і достатнім може бути розгортання від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців.