Європейські лідери протягом тривалого часу працювали над підтримкою України та зміцненням власної оборони. Проте після конфлікту між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським Європі потрібно буде швидше приймати рішення, пише The New York Times. "Різка зміна в американській стратегії викликала переляк серед керівників країн Європи. Багато з них стурбовані, що якщо війна завершиться на невигідних умовах для України, це надасть Росії додаткової сили та зробить її ще більшою загрозою для європейських держав. Зміна відтінків уносить враження терміновості досягнення більшої самодостатності, навіть якщо європейські лідери стикаються з тих самих складними викликами, що й раніше", – зазначає видання.
Як вказує NYT, створення необхідних систем озброєння та потенціалу для справжньої військової незалежності Європи вимагатиме багато років. При цьому одночасна підтримка України та розвиток власної оборони можуть потребувати швидких дій і єдиної політичної волі, які зазвичай не вистачає Європейському Союзу.
"Сьогодні все в руках Європи: питання в тому, як вони готові зробити наступний крок?" – зауважила Александра де Хооп Шеффер, виконуюча обов'язки президента Німецького фонду Маршалла.
По-перше, наростання фінансового навантаження від допомоги Україні, ймовірно, буде витратним. Лише Сполучені Штати витратили близько 114 мільярдів доларів на військову, фінансову та гуманітарну допомогу Україні за останні три роки, в той час як Європа витратила 132 мільярди доларів.
Крім того, Америка надає критично важливі системи озброєння та військове оснащення, які практично неможливо швидко замінити.
Але ще однією проблемою є те, що збільшення витрат на оборону зазвичай означає скорочення фінансування інших пріоритетів, таких як охорона здоров'я та соціальні програми. Тож знайти політичну підтримку для збільшення витрат стане складним завданням.
Коли мова заходить про пошук додаткових коштів для підтримки України, європейці не завжди виступають єдиним фронтом, зазначає NYT. Досі європейські урядовці розмірковують про те, чи варто, коли і як направити миротворчі сили на українську територію.
Проте після недавнього обміну думками з'явилася думка, що час неспішних обговорень, можливо, вичерпався. Незважаючи на те, що чиновники тільки почали обговорювати, якими можуть бути гарантії безпеки для України, їм, можливо, доведеться швидше думати про те, як їх реалізувати, і "серйозно взятися за справу", зазначає Шеффер.
Велика Британія має наміри вжити найбільших заходів для збільшення витрат на оборону з часів холодної війни. Лондон має намір досягти рівня витрат у 2,5% ВВП до 2027 року з перспективою зростання до 3% у майбутньому. Про це нещодавно заявив прем'єр-міністр Британії Кір Стармер.
Подібні плани існують і в Данії. Там витрати на оборону планують підвищити до понад 3% від державного виробництва, аби протистояти загрозам з боку Росії. Країна додатково виділить 17 мільярдів доларів до 2033 року.