Велика Британія та інші європейські держави мають різні погляди на доцільність розгортання масштабних миротворчих контингентів в Україні. Як повідомляє The Times, про це свідчать дипломати та представники урядів. "Велика Британія, Франція та країни Північної Європи підтримують ідею європейської ініціативи щодо відправлення десятків тисяч військових, якщо буде досягнуто угоди про припинення вогню. Натомість Німеччина та інші країни висловлюють опозицію", – зазначає видання.
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння, що запропонована місія може відволікти необхідні ресурси від захисту балтійських держав НАТО, залишивши їх у вразливій позиції.
Зростає згода в тому, що таке постконфліктне розгортання вимагатиме "підтримки" від Дональда Трампа та певних гарантій безпеки. Високопосадовець британського уряду зазначив, що Європа теоретично має можливість створити наземні сили, якщо це буде потрібно, але міністри України звернулися до США з проханням про "авіаційне прикриття". Це може включати системи зенітних ракет Patriot, які здатні знищувати балістичні ракети або літаки, чого наразі немає у європейських країнах.
Британська армія теоретично може відправити дивізію від 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це може бути складно реалізувати, зважаючи на чисельність військ, які вже перебувають в Естонії.
Вважається, що миротворчі сили ООН, сформовані з військ таких країн, як Індія, Бангладеш та Китай, можуть виявитися більш здійсненними, зазначають автори статті.
Очікується, що Кір Стармер обговорить це питання з європейськими лідерами та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час зустрічі в Брюсселі.
Міністр оборони Джон Хілі наголошує на необхідності сильного лідерства Великої Британії в цьому питанні. Водночас деякі з урядових чиновників вважають, що їм потрібно ще переконати канцлера Рейчел Рівз щодо важливості України, побоюючись, що вона сприймає цей конфлікт як "грошову яму".
Ключовим питанням залишається, чи погодиться президент Росії Володимир Путін на участь такого роду сил під час мирних переговорів, які ведуться під егідою США. Одне з високопосадкових військових джерел висловила думку: "Якщо Росія не підтримає цю ідею, вона буде нежиттєздатною; також, якщо США не стануть проявляти активність, ця ідея також зазнає краху. Хоча ніколи не варто говорити ніколи, але я сумніваюся, що це питання буде реалізоване."
Деякі дипломати та військові експерти вважають, що миротворча операція під егідою ООН є розумнішою альтернативою, ймовірно, що путін погодиться на таку формулу. Ця місія могла б включати близько 100 000 миротворців, розміщених в Україні та Росії, та не вимагала б прямої участі США.
"Росіяни не планують нападати на миротворців з Бангладеш чи Індії", – додало інше джерело.
Стосовно сил, які б могли діяти під європейським керівництвом, відомо, що німецька сторона не готова брати на себе зобов’язання через невизначеність політичної ситуації у своєму країні.
Інше дипломатичне джерело з Європи зазначило, що США повинні бути залучені для забезпечення ефективнішого стримування Росії, оскільки у них є ресурси, яких бракує Європі, наприклад, розвідувальні та спостережні можливості, а також здатність провести масштабний контрудар за потреби.
Трамп раніше пропонував США не відправляти своїх військових і не фінансувати місію. Однак одне з джерел в оборонних колах припустило, що Трампа можна буде переконати згодом.
Відомо, що в Україні вже перебувають західні спецпризначенці, але масового розгортання військових зафіксовано не було. Проте, як повідомляв Financial Times, ця ситуація може змінитися, оскільки повернення Трампа до Білих домів може знову підвищити інтерес до цієї ідеї.
За словами осіб, причетних до переговорів між Києвом та західними партнерами, українські урядовці вважають, що присутність від 40 000 до 50 000 іноземних військових може бути досяжною і достатньою.