Сварка між Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським справила значний вплив на Європу, зруйнувавши усталені уявлення про підтримку з боку США у їхньому протистоянні з російською агресією. Як зазначає CNN, у Європі було подолано десятирічні обмеження на військові видатки, і зараз виникає нова політика, яка ще кілька тижнів тому здавалася немислимою. Найзначніші зміни спостерігаються в Німеччині, де новий канцлер Фрідріх Мерц успішно отримав підтримку парламенту для скасування "боргового гальма" – системи, яка обмежувала державні позики.
"Це суттєво змінює обставини в Європі, оскільки Німеччина була однією з країн, які гальмували оборонну політику", – зазначив Петро Бурас, старший співробітник Європейської ради з міжнародних відносин. За його словами, Німеччина нарешті починає поводитися таким чином, що Європа пережила "Zeitenwende" – "переломний момент".
У Франції президент Еммануель Макрон, який давно виступає за європейську "стратегічну автономію" від США, розглядає розширення захисту свого ядерного потенціалу на союзників, які вже отримують захист від американських бомб. Тим часом Польща та країни Балтії вийшли з Оттавської угоди 1997 року про протипіхотні міни, яка тривалий час вважалася важливим етапом на шляху до зменшення масових конфліктів. Литва вже оголосила про купівлю 85 000 протипіхотних мін, тоді як Польща планує виробництво 1 мільйона у себе вдома.
Навіть країни, відомі своєю нейтральністю, переосмислюють свої погляди. Уряд Ірландії, наприклад, запропонував законопроект, що дозволяє розгортати війська без схвалення ООН, оминаючи можливі російські чи американські вето.
Коли голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила ініціативу щодо виділення мільярдів на оборону під назвою "Перезброєння Європи", Іспанія та Італія виявили опозицію. Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні також виключила можливість відправки італійських військ для підтримки миру в Україні.
Видання зазначає, що в Європі з'являється чітке поділ: країни, що знаходяться ближче до Росії, менш ймовірно підтримуватимуть новий оборонний курс. Наприклад, прем'єр Іспанії Педро Санчес висловив, що "наша загроза не полягає в тому, що Росія перекидає свої війська через Піренеї". Він закликав Брюссель врахувати, що проблеми, з якими стикаються південні регіони, відрізняються від викликів, з якими борються на східному фланзі.
Габріелюс Ландсбергіс, колишній міністр закордонних справ Литви, висловив своє невдоволення заявами Іспанії, підкресливши, що після недавньої поїздки до Києва, де сирени тривоги лунають майже щоночі, йому легко уявити подібні сцени у Вільнюсі в майбутньому. "Чим далі на захід, тим складніше уявити подібні ситуації. Усі питання і рішення – це відносні поняття", – додав Ландсбергіс.
Експерт з Пентагону Рубен Ф. Джонсон зазначив, що є "вагомі підстави" вважати, що Путін готує сили для можливого нападу на НАТО. Він усвідомлює, що час не на його боці і не має наміру чекати, дозволяючи Європі нарощувати свої оборонні потужності. Його інтерес полягає в тому, щоб діяти якомога швидше, поки економіка Росії не зіштовхнулася з серйозними труднощами.
Крім того, міністри оборони країн Балтії попередили, що після припинення вогню в Україні Росія продовжить зміцнювати свій військовий потенціал і звільнені сили можуть бути перекинуто на східний фланг НАТО.