Великобританія та інші європейські держави розділилися в переконаннях щодо доцільності розгортання великих миротворчих сил в Україні. Про це повідомляє The Times, посилаючись на джерела серед дипломатів та офіційних осіб. «Великобританія, Франція та країни Північної Європи підтримують ініціативу щодо відправлення десятків тисяч військових у разі укладення угоди про припинення вогню. Проте Німеччина та кілька інших країн заперечують проти такого кроку», – зазначає видання.
Країни Балтії та Польща висловлюють побоювання, що запропонована місія може відволікти необхідні ресурси від країн НАТО, що межують із Росією, залишивши їх нараженими на небезпеку.
Відомо, що зростає розуміння того, що таке постконфліктне розгортання вимагатиме «підтримки» Дональда Трампа та гарантій безпеки.
Високопоставлене джерело в британському уряді сказало, що Європа теоретично може сформувати свої наземні сили, якщо виникне така потреба, проте міністри закликають США надати «повітряне прикриття». Це може включати розміщення батарей зенітних ракет Patriot, які здатні збивати балістичні ракети або літаки, що є критично важливими для безпеки, адже подібних можливостей Європа не має.
Британська армія теоретично могла б відправити дивізію з 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це може бути складною справою з огляду на вже розміщені війська в Естонії.
«Деякі вважають, що миротворчі сили ООН, в склад яких увійдуть війська з таких країн, як Індія, Бангладеш та Китай, є більш реалістичним варіантом», – йдеться у статті.
Очікується, що Кір Стармер обговорить це питання з лідерами ЄС і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час зустрічі в Брюсселі.
Міністр оборони Джон Хілі наполягає на необхідності демонструвати сильне лідерство Великобританії в цьому питанні. Проте деякі чиновники вважають, що їм ще потрібно переконати Рейчел Рівз, канцлера, в значущості українського питання, побоюючись, що вона вважає це «грошовою ямою».
Головним каменем спотикання залишається питання, чи погодиться президент РФ Володимир Путін на розгортання таких сил під час мирних переговорів за посередництва США. Високопоставлене військове джерело зазначило: «Якщо Росія не прийме цю пропозицію, вона не матиме шансів на успіх, так само як і в разі, якщо США не будуть готові надати необхідну підтримку. Важко сказати щось напевно, але шансів на реалізацію цієї ідеї поки що небагато».
Деякі дипломати та військові джерела вважають, що миротворча операція ООН є більш доцільною альтернативою, яка, з більшою ймовірністю, отримала б схвалення Путіна. Таке розгортання могло б включати близько 100 000 миротворців, які діяли б як в Україні, так і в Росії, і не вимагали б прямої участі США.
«Росіяни не збираються атакувати бангладешців або індійців», – підкреслив один з інсайдерів.
Відносно європейських сил, Німеччина, як відомо, має заперечення щодо взяття зобов'язань через невизначеність, пов'язану з майбутніми виборами.
Ще одне європейське дипломатичне джерело зазначило, що США будуть змушені взяти участь, щоб зміцнити стримування Росії, «оскільки у них є можливості, яких бракує всій Європі», зокрема у сфері розвідки і спостереження, а також у можливостях завдати масштабного удару у разі потреби.
За деякими даними, Трамп вже висловлювався за те, щоб США не відправляли війська і не фінансували цю місію. Однак одне джерело в оборонному секторі припустило, що Він може змінити свою позицію, сказавши: «Я не думаю, що США зможуть триматися осторонь».
Відомо, що в Україні присутні західні спецпризначенці, але масове розгортання західних військ поки що не спостерігається. Як зазначає Financial Times, ситуація може змінитися, оскільки повернення Дональда Трампа в Білий дім знову активізувало інтерес до цієї ідеї.
Згідно зі словами учасників дискусій між Києвом і західними партнерами, українські чиновники вважають, що реальним і достатнім варіантом буде присутність від 40 000 до 50 000 іноземних військових.