Великобританія та інші країни Європи мають розбіжності в оцінці доцільності розгортання масштабних миротворчих сил в Україні. Про це повідомляє The Times, посилаючись на слова дипломатів та посадовців. "Великобританія, Франція та країни Північної Європи виступають на підтримку європейської ініціативи щодо відправки десятків тисяч військовослужбовців у випадку досягнення угоди про припинення вогню. Проте Німеччина та інші держави виступають проти цього", — зазначається у статті.
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння, що подібна військова місія може відволікти важливі ресурси від прикордонних держав НАТО з Росією, залишивши їх уразливими. Відзначається, що існує зростаючий консенсус стосовно того, що така постконфліктна місія вимагатиме "підтримки" з боку Дональда Трампа і безпекових гарантій.
Високопосадове джерело з британського уряду повідомило, що у випадку необхідності Європа здатна створити наземні сили самостійно, проте міністри закликали США забезпечити "повітряне прикриття". Це може включати батареї зенітних комплексів Patriot, здатних знищувати балістичні ракети або літаки при використанні розвідувальних та спостережних засобів, яких не має європейська сторона.
Армія Великобританії теоретично могла б відправити до 25 000 військовослужбовців, хоча джерела в армії зазначають, що це може бути важко реалізувати, оскільки війська вже розміщені в Естонії. "Деякі вважають, що миротворчі сили ООН, до складу яких входять війська з країн, як-от Індія, Бангладеш та Китай, можуть бути більш реалістичними", — йдеться у матеріалі.
Очікується, що Кір Стармер буде обговорювати цю ситуацію з лідерами ЄС і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на зустрічі в Брюсселі. Міністр оборони Джон Хілі наголошує на важливості демонстрації Великобританією сильного лідерства в цій справі. Водночас, деякі урядовці вважають, що їм ще потрібно переконати канцлера Рейчел Рівз у значущості України, оскільки вона може сприймати цю ситуацію як "грошову яму".
Важливою перепоною залишається питання, чи погодиться президент РФ Володимир Путін на участь військ такого формату під час мирних переговорів під егідою США. Високопосадкове військове джерело зазначило: "Якщо Росія не прийме цю ідею, вона приречена, а також, якщо США не нададуть свою підтримку, концепція також загине. Ніколи не кажи ніколи, але я не бачу, щоб цей проект мав шанси".
Деякі дипломати і військові експерти вважають, що миротворча місія ООН може бути розумнішою альтернативою, яка матиме більше шансів отримати згоду Путіна. Це могло б бути близько 100 000 миротворців, розміщених в Україні та Росії без потреби у прямій участі США. "Російські військові не будуть атакувати бійців з Бангладеш або Індії", — додав один з джерел.
Чого стосується підрозділів, які можуть бути залучені з європейського боку, німецькі чиновники не бажають зобов'язуватися через невизначеність у контексті майбутніх виборів. Інше європейське джерело зазначило, що США повинні бути залучені для забезпечення контингенту, який може стримувати Росію, оскільки американські сили мають можливості, яких бракує всій Європі, включаючи розвідувальні та ударні можливості.
Трамп раніше висловлював думку про те, що США не мають відправляти свої війська або фінансувати місію. Проте, одне оборонне джерело припустило, що його можна переконати змінити свою позицію, заявивши: "Я не думаю, що США зможуть залишитися осторонь від цього".
Попри те, що на території України вже перебувають західні спецпризначенці, масове розгортання західних військ поки що не відбулося. Однак, як раніше зазначав Financial Times, ця ситуація може змінитися в найближчому часу, якщо Дональд Трамп знову займе посаду президента США, оскільки це може відновити інтерес до цієї ідеї.
Згідно з інформацією осіб, залучених у дискусії між Києвом і західними партнерами, українські чиновники вважають, що залучення від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців є реальним і достатнім.