Велика Британія та інші країни Європи нещодавно проявили різні погляди стосовно доцільності розгортання великомасштабних миротворчих сил в Україні. Про це повідомили дипломати та офіційні особи, інформуючи видання The Times.
"Велика Британія, Франція та Північна Європа підтримують концепцію європейської ініціативи, яка передбачає відправку десятків тисяч військовослужбовців за умови укладення угоди про мир. Проте Німеччина та кілька інших держав висловлюють свої заперечення", — йдеться у статті.
Країни Балтії та Польща висловлюють занепокоєння щодо того, що така місія може забрати ресурси, які і так вже потрібні зараз для безпеки країн НАТО, що межують з Росією, залишаючи їх вразливими.
Спостерігається зростаючий консенсус щодо того, що така миротворча операція після конфлікту вимагатиме "підтримки" з боку Дональда Трампа і певних гарантій щодо безпеки.
Високопосадове джерело з британського уряду відзначило, що Європа здатна створити наземні сили, якщо це стане необхідним, але міністри зажадали, щоб США надали "повітряне прикриття". Це могло б включати зенітні системи Patriot, готові захистити від балістичних ракет і літаків, що є відсутнім у європейських країнах.
За даними військового джерела, Британія теоретично могла б направити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, хоча це може бути складно через вже наявні війська в Естонії.
"Деякі вважають, що миротворчі сили ООН, сформовані з військових країн, таких як Індія, Бангладеш і Китай, можуть бути більш реалістичним варіантом", — додали в статті.
Кір Стармер планує обговорити цю ситуацію з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час майбутньої зустрічі в Брюсселі.
Міністр оборони Джон Хілі наголошує на необхідності сильного лідерства з боку Великої Британії в цьому питанні. Однак деякі чиновники висловлюють сумніви щодо важливості України, побоюючись, що канцлер Рейчел Рівз може розглядати це як "грошову яму".
Проблемним моментом залишається питання про те, чи погодиться президент Росії Володимир Путін на такі сили під час мирних переговорів за участю США. "Якщо Росія відкине цю ідею, вона не матиме шансів на реалізацію, і якщо США не підставлять надійно, проект також зазнає краху", — зазначив військовий експерт.
Деякі дипломати запевняють, що місія ООН була б розумнішою альтернативою і, ймовірно, змогла б отримати підтримку Путіна. Це може включати близько 100 000 миротворців, присутніх як в Україні, так і в Росії, при цьому без прямої участі США.
"Росіяни не будуть нападати на індійців або бангладешців", — сказав одне з джерел.
За інформацією видання, Німеччина виступає проти зобов'язань через невизначеність у світлі майбутніх виборів. Інше європейське джерело підкреслило, що Сполученим Штатам необхідно буде забезпечити більш відчутне стримування Росії, оскільки у них є ресурси та можливості, яких бракує решті Європи, зокрема у сфері розвідки та спостереження.
Дональд Трамп раніше пропонував не відправляти війська та фінансувати цю місію, але одне з джерел із оборонного сектору припустило, що він може змінити свою думку: "Я не думаю, що США здатні утриматися від участі".
Відомо, що західні спецназівці вже перебувають в Україні, але масового розгортання військ поки що не відзначено. Проте, за інформацією Financial Times, ситуація може змінитися в найближчому майбутньому через повернення Дональда Трампа до Білого дому, що знову підігріло інтерес до цієї ідеї.
Посадові особи, залучені до переговорів між Києвом і західними партнерами, зазначають, що українські чиновники вважають реальним і достатнім залучення від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців.