Велика Британія та інші європейські держави розділилися у своїх оцінках щодо розгортання масових миротворчих сил в Україні. Про це повідомляє видання The Times, посилаючись на дипломатичні джерела та офіційних осіб.
Зокрема, Великобританія, Франція та країни Північної Європи підтримують ідею європейської ініціативи, яка передбачає відправку десятків тисяч військових у разі досягнення угоди про припинення вогню. Натомість Німеччина та інші держави висловлюють свої сумніви щодо доцільності такої ініціативи.
Країни Балтії та Польща стурбовані можливими наслідками, вважаючи, що запропонована місія може забрати ресурси, які вкрай необхідні для захисту прикордонних територій НАТО з Росією, залишивши їх вразливими.
Зростає також усвідомлення того, що для успішного постконфліктного розгортання буде потрібно "підтримка" Дональда Трампа та певні гарантії безпеки.
Високопосадове джерело з британського уряду зазначило, що Європа сама здатна сформувати наземні сили, якщо виникне така потреба, проте міністри очікують, що США нададуть "повітряне прикриття". Йдеться про можливість використання батарей зенітних ракет Patriot, здатних збивати балістичні ракети та літаки, чого немає у Європи.
Британська армія теоретично могла б відправити дивізію чисельністю від 10 000 до 25 000 солдатів, проте ураховуючи наявність військ у Естонії, це видається малоймовірним.
Деякі спостерігачі вважають більш досяжним розгортання миротворчих сил ООН, до складу яких можуть входити військові з країн, таких як Індія, Бангладеш та Китай.
Очікується, що Кір Стармер обговорить цю ситуацію з лідерами ЄС та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час зустрічі в Брюсселі.
Міністр оборони Джон Хілі заявляє, що Велика Британія повинна проявити сильне лідерство у цьому питанні. Однак є побоювання серед деяких чиновників, що канцлер Рейчел Рівз може не розуміти важливість українського питання, вважаючи його "грошовою ямою".
Ключовим моментом залишається питання, чи погодиться президент Росії Володимир Путін на введення миротворчих сил під час мирних переговорів, які проходитимуть під управлінням США. Високопосадове військове джерело зауважило: "Якщо Росія не прийме цю ідею, вона приречена. Втім, навіть за наявності підтримки з боку США, ця ініціатива має малий шанс на успіх".
Деякі дипломати і військові експерти вважають, що миротворча операція під егідою ООН може бути розумнішою альтернативою, яка більше ймовірно отримає схвалення з боку Путіна. Це може включати 100 000 миротворців, дислокованих як в Україні, так і в Росії, та не вимагати безпосередньої участі США.
Джерело зазначило: "Росіяни не планують нападати на військових з Бангладеш або Індії".
Що стосується європейських військових сил, то німецькі посадовці вважають неприпустимим взяття зобов'язань через невизначеність майбутніх виборів.
Інше дипломатичне джерело заявило, що США повинні бути залучені для забезпечення більшого стримування Росії, оскільки у них є такі можливості, яких не вистачає всій Європі – зокрема, в сфері розвідки та спостереження, а також здатність завдати потужного удару у відповідь у разі потреби.
Раніше Трамп пропонував, щоб США не відправляли військових і не фінансували місії. Проте, як зазначили фахівці з оборони, його можна було б переконати у зворотному, підкреслюючи, що "США не можуть залишити свої інтереси в стороні".
Відомо, що в Україні присутні західні спецпризначенці, але масового розгортання західних військ поки що не спостерігається. Тим не менш, засоби масової інформації повідомляють, що ця ситуація може змінитися на фоні можливого повернення Трампа до влади, що знову пробудило цікавість до цієї теми.
Згідно з інформацією, що надходить від осіб, залучених до переговорів між Києвом і західними партнерами, українські офіційні особи вважають, що розгортання від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців є реальним і достатнім.