Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 12-13 лютого вирушить у візит до Парижу, як зазначається в повідомленні пресслужби відомства. Він братиме участь у зустрічі міністрів закордонних справ Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі, Сполученого Королівства та представників Європейської комісії.
У МЗС уточнили, що попередні зустрічі в такому ж форматі відбулись у Варшаві та Берліні минулого листопада. «Основними темами переговорів стануть посилення міжнародної підтримки України у 2025 році, розширення санкційного тиску на Росію, а також розробка стратегічних механізмів для запобігання подальшій агресії з боку РФ і забезпечення стабільності та безпеки в Європі», – повідомили в МЗС.
Згідно з інформацією пресслужби, Сибіга проведе двосторонні переговори з міністром Європи та закордонних справ Франції Жаном-Ноелем Барро. Під час зустрічі сторони обговорять подальшу політичну і безпекову співпрацю між Україною та Францією, укріплення обороноздатності України та її інтеграцію в ЄС і НАТО. «Дипломати акцентують увагу на важливості ролі Франції в формуванні спільної позиції міжнародних партнерів щодо тривалої підтримки України та досягнення справедливого та стійкого миру», – зазначили в МЗС України.
Раніше, 11 лютого, видання The New York Times повідомило, що розгортання європейських миротворців в Україні стане ключовим питанням на Мюнхенській конференції з безпеки. Деякі європейські країни, зокрема Балтійські країни, Франція та Велика Британія, порушили можливість відправки частини своїх військ до України. Водночас високопосадовці Німеччини вважають цю ідею передчасною.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що готовий до серйозних переговорів щодо угоди про припинення війни, якщо союзники нададуть гарантії безпеки, а не лише запевнення. Як повідомляє NYT з посиланням на високопоставленого європейського чиновника, Європа не може запропонувати 200 тисяч військовослужбовців (таку цифру озвучував Зеленський – ред.), і будь-який військовий контингент має бути під США, адже без американської підтримки вони постійно залишатимуться вразливими до російських намагань підриву довіри до альянсу. Навіть значно менша кількість європейських солдатів, наприклад, 40 тисяч, була б важкою метою для континенту, що стикається зі слабким економічним зростанням, нестачею особового складу та необхідністю нарощувати військові витрати на власний захист, що, ймовірно, не вистачить для справжнього стримування Росії, зауважують журналісти.