Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець висловив незгоду з новим Трудовим кодексом (ТК), підготовленим Міністерством економіки України. Про це омбудсмен повідомив у відповідь на запит Радіо Свобода. «Проєкт має численні недоліки, зокрема структурні прогалини, юридичну невизначеність, а також положення, які можуть знижувати права та гарантії працівників у порівнянні з чинним законодавством», – зазначив Омбудсмен. Він також підкреслив, що деякі норми Трудового кодексу «суперечать принципам, закріпленим у Конституції України та міжнародних угодах».
Омбудсмен додав, що у грудні 2024 року надав Міністерству економіки свою позицію щодо проєкту нового Трудового кодексу та наголосив на необхідності оновлення трудового законодавства, особливо в контексті підготовки до післявоєнного відновлення. «Суспільство України заслуговує на законодавство, яке підтримує європейські трудові цінності, соціальний мир і справедливість», – підкреслив уповноважений з прав людини.
Дмитро Лубінець підкреслив, що проєкт Трудового кодексу потребує значних змін для адекватного реагування на сучасні виклики та забезпечення прав і інтересів працівників. Він вказав на кілька недоліків у законодавчій ініціативі.
В Україні триває процес розробки нового Трудового кодексу, що має замінити застарілий Кодекс законів про працю, враховуючи вимоги й стандарти ЄС. Текст проєкту нового ТК вже опублікований для громадського обговорення, але поки що не зареєстрований у Верховній Раді України.
Міністерство економіки України заявляє, що розробило новий Трудовий кодекс з метою оновлення законодавства, щоб воно відповідало сучасним вимогам, а не залишкам радянської системи. «У проєкті закону ми пропонуємо ввести 8 видів трудових договорів, включаючи дистанційну та надомну роботу. Проєкт покликаний поліпшити ситуацію для осіб з інвалідністю та допомогти зменшити гендерний розрив в оплаті праці», – зазначила Юлія Свириденко.
Вона додала, що протягом минулого року її команда провела безліч зустрічей з представниками громадянського суспільства, бізнесу та міжнародних організацій для спільного доопрацювання законопроєкту з урахуванням потреб як працівників, так і роботодавців.