Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Аріни Літвінової, у якої «Схеми» (Радіо Свобода) виявили громадянство Російської Федерації. За це рішення проголосували 15 членів ВРП. Як повідомив голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик на своєму засіданні 27 лютого, “Вища рада правосуддя вирішила звільнити суддю на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (за вчинення істотного дисциплінарного проступку – ред.)”, внаслідок чого Літвінова втратила свій статус судді.
Ще у грудні 2024 року дисциплінарна палата ВРП рекомендувала звільнити арбітра за виявлений істотний дисциплінарний проступок, що включав в себе набуття російського громадянства. Служба безпеки України подала скаргу на Літвінову, підтвердивши інформацію, викладену у розслідуванні «Схем» про її російський паспорт.
У липні 2024 року стало відомо, що Літвінова подала до ВРП заяву про відставку. Якби цю відставку затвердили, вона могла б отримувати суддівську винагороду з бюджету України протягом усього життя. Однак 23 липня ВРП призупинила розгляд її заяви та ініціювала дисциплінарне провадження, що у підсумку призвело до її звільнення. Отже, довічні виплати, яких суддя могла б очікувати, стали недоступними.
Літвінова стала третьою українською суддею з російським громадянством, яку звільнили унаслідок розслідувань «Схем». Раніше такі рішення стосувалися судді Донецького окружного адміністративного суду Людмили Арестової у грудні 2024 року та голови Касаційного господарського суду Богдана Львова у жовтні 2022 року.
У квітні минулого року «Схеми» опублікували розслідування, що виявило, що Літвінова отримала російське громадянство в липні 2002 року в Єкатеринбурзі. Журналісти знайшли підтвердження цієї інформації в автоматизованій системі «Роспаспорт». На той момент, Літвінова вже три роки працювала у Вищому арбітражному суді України, але на запит «Схем» відмовилася визнавати наявність російського громадянства, назвавши інформацію журналістів «провокацією».
Надалі Літвінова звернулася до Офісу генерального прокурора та Вищої ради правосуддя зі скаргою на журналіста «Схем» Георгія Шабаєва, звинувативши його у «втручанні в її суддівську діяльність». Вища рада правосуддя 23 травня ухвалила висновок про те, що висунуті суддею обставини «не створюють реальних ризиків для судді під час виконання правосуддя», тому не викликали необхідності вжиття заходів для забезпечення незалежності суддів.
Як повідомили журналісти, згідно витягів з «Роспаспорта» за грудень 2022 року, Аріна Літвінова стала громадянкою РФ 22 липня 2002 року, а її паспорт був виданий 24 липня. Причина бажання набути громадянства полягала в заміні паспорта громадянина СРСР.
У базах даних жителів Єкатеринбурга за 2008 рік «Схеми» виявили інформацію про громадянку РФ Аріну Літвінову з такою ж датою народження, що і в української судді, та з даними її російського паспорта. Там вказано також її місце реєстрації в Єкатеринбурзі, яке відповідало даним з витягу з системи «Роспаспорт», де також розміщена її фотографія.
Згідно з порталом «Госуслуги», актуальність документа станом на квітень 2024 року показує, що російський паспорт Аріни Літвінової визнано недійсним, оскільки вона не отримала новий документ після досягнення 45-річного віку у 2022 році. Але відсутність нових документів не позбавляє її російського громадянства, оскільки вихід із нього вимагає окремої процедури.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України проголосувала за ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, а вже в той же день президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон. Проте за умовами Конституції ліквідація суду не є причиною для звільнення суддів, тож 51 суддя ОАСК, включно з Аріною Літвіновою, продовжували отримувати зарплату. Згідно з декларацією судді за 2023 рік, під час її відсутності у виконанні обов'язків, Літвінова отримала 1 мільйон 629 тисяч гривень.
Загалом, станом на листопад 2023 року, відповідно до даних видання «Главком», суддям ліквідованого ОАСК нарахували 65,3 мільйона гривень винагороди (з податками). Доля суддів ОАСК буде далі визначена Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, яка проведе оцінювання суддів щодо відповідності їх займаній посаді та видасть рекомендації щодо призначення або нового суду, або іншого суду першої інстанції.