14 травня парламент проголосував за направлення запиту народних депутатів до Президента Володимира Зеленського з пропозицією посмертно надати Вікторії Рощиній звання «Герой України».
Цю ініціативу внесла група з 26 депутатів Верховної Ради.
За направлення звернення до Президента віддали голос 246 народних обранців.
29 квітня міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив результати розслідування обставин загибелі Вікторії Рощиної, яка співпрацювала з низкою ЗМІ, зокрема з Радіо Свобода. Експертиза виявила численні ознаки катувань та розтину на ідентифікованому тілі.
Читайте також: Мінкульт повідомив, що з початком повномасштабного вторгнення в Україні загинули 201 діяч культури й 105 працівників медіа.
Розслідувальна група повідомила проєкту «Вікторія», що тіло доставили з ознаками розтину, ймовірно проведеного на території РФ. За даними джерел у силових структурах, у ньому відсутні були мозок, очні яблука та частина трахеї.
У жовтні 2024 року представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко заявив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла під час поїздки в окуповані райони та утримувалася в Росії, загинула в полоні.
Уперше російські сили затримали Рощину в Бердянську в березні 2022 року, коли вона готувала репортажі для ЗМІ, зокрема Радіо Свобода, про життя на тимчасово окупованих територіях. Після цього її звільнили, але змусили записати відеозвернення з відмовою претензій до російських військових. У липні 2023 року, повернувшись на підконтрольні Україні території, вона вдруге вирушила до окупованих районів.
Читайте також: Тіло повернули як «неідентифікованого чоловіка». Десятки українських журналістів досі залишаються в полоні РФ.
Рощина втратила зв’язок із рідними 3 серпня 2023 року. За словами батька, 27 липня вона вирушила з України до Польщі, щоб за три дні через РФ дістатися до східних окупованих територій. Володимир Рощин зазначив, що СБУ підтвердила факт її затримання російськими військовими.
У 2022 році Вікторія Рощина створила серію репортажів для Радіо Свобода та працювала там у статусі позаштатної журналістки. Окрім цього, вона мала спільні проєкти з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», UA:Першим та «Цензор.net».