Москва навряд чи погодиться на безумовне повне припинення вогню протягом трьох тижнів, як зазначається у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). «Росія навряд чи прийме рішення про «повне припинення вогню без жодних умов» у найближчі три тижні, враховуючи, що вона вимагала від Заходу певного пом'якшення санкцій як попередню умову для тимчасового перемир'я в Чорному морі», – повідомляється в документі.
30 березня президент США Дональд Трамп зазначив, що для Росії існує неуточнений «психологічний дедлайн» для погодження на загальне припинення вогню. На запитання, чи є крайній термін, до якого РФ повинна продемонструвати свою готовність, він відповів, що слідкуватиме за ситуацією.
Того ж дня президент Фінляндії Олександр Стубб заявив, що під час розмови з Трампом висловив необхідність встановлення граничного терміну для досягнення перемир'я в Україні. Він запропонував 20 квітня як потенційний кінцевий термін для «повного припинення вогню без жодних умов» під час зустрічі з Трампом 29 березня.
Після переговорів з американською стороною в Ер-Ріяді Кремль 25 березня оголосив, що домовленість про безпеку судноплавства в Чорному морі, нібито, зможе набути чинності лише після зняття ряду санкцій з РФ, включаючи санкції з російського державного банку «Россільгоспбанк» та компаній, що беруть участь у міжнародній торгівлі продуктами харчування і добривами.
28 березня агентство Bloomberg повідомило, що Росія вимагає від Європейського Союзу (ЄС) відновити підключення «Россільгоспбанку» до міжнародної банківської системи SWIFT як умову для реалізації основних аспектів Чорноморського перемир'я, що слугуватиме тестом для визначення готовності США підтримати ці вимоги та заохотити європейських партнерів до послаблення санкцій. В Європі вважають, що наразі ще зарано для зняття обмежень щодо РФ.
11 березня представники США досягли від України згоди на 30-денне перемир’я. Путін не відкинув цю пропозицію, але висунув свої умови.