Канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає заплановане припинення вогню у зв'язку з атаками на енергетичну інфраструктуру України важливим початковим етапом. "Наступним кроком має стати повне припинення вогню для України, і якомога швидше", – зазначив Шольц під час пресконференції у Берліні з президентом Франції Емманюелем Макроном.
Шольц ще раз підкреслив, що не повинно бути жодних рішень без участі України. Макрон, у свою чергу, додав, що метою є створення вимірюваного та перевіряємого режиму припинення вогню, а також "початок детальних і всеохоплюючих мирних переговорів, які дозволять встановити міцний і тривалий мир із відповідними гарантіями".
Ввечері 18 березня Трамп і Путін провели близько двох годин на телефоні. За інформацією Білого дому, вони дійшли згоди, що перехід до миру розпочнеться з "енергетичного та інфраструктурного припинення вогню, а також технічних переговорів для реалізації морського перемир'я в Чорному морі, повного припинення вогню та встановлення стабільного миру".
У Кремлі повідомляють, що Путін позитивно поставився до ініціативи Трампа про місячний мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі і негайно дав команду російським військовим дотримуватися цього.
Також Путін у розмові, згідно з Кремлем, відзначив "низку важливих аспектів", які стосуються контролю за дотриманням режиму припинення вогню на всій лінії фронту, а також підняв питання про необхідність "приборкання примусової мобілізації" в Україні та переозброєння Збройних сил України.
Президент Росії також вказав, що "повне припинення іноземної військової допомоги та обміну розвідувальною інформацією з Києвом" стане ключовою умовою для недопущення ескалації конфлікту. Путін також анонсував можливість обміну полоненими.
Після переговорів у Саудівській Аравії українські та американські представники 11 березня оголосили, що Київ погодився на припинення вогню терміном на 30 днів. Москва тоді відреагувала на цю пропозицію з обережністю, а Путін висунув додаткові умови, зокрема замороження постачання американської зброї до Києва.