ЛЬВІВ – Три роки активних бойових дій в Україні підштовхнули українців до переосмислення свого ставлення до рідної мови. Протягом цього періоду відбулося безліч подій, конфліктів та емоційних суперечок щодо питання мови, зокрема в соціальних мережах. Радикальний підхід часто використовується Росією для власних пропагандистських цілей. Найбільший резонанс у суспільстві викликало вбивство мовознавця, професора Ірини Фаріон у Львові, де злочинець застрелив її 19 липня 2024 року біля її будинку.
Як змінилося ставлення українців до української мови за час повномасштабної війни? Який вплив мала війна на усвідомлення її важливості серед громадян?
Будь-який конфлікт, пов'язаний з російськомовними українцями у Львові, викликає широке обговорення та реакцію громади. Наприклад, викладач університету фізичної культури у Львові опублікувала російськомовне відео і проігнорувала зауваження студентів, внаслідок чого її відсторонили від роботи.
Крім того, харків'янин вимагав від львівського патрульного спілкуватися з ним російською і відмовився показати документи, що також стало предметом обговорення. Подібних випадків десятки, і населення активно реагує.
В умовах війни на багатьох закладах у Львові почали з'являтися оголошення з проханням спілкуватися українською.
Обговорення мовного питання стало особливо актуальним після вбивства Ірини Фаріон, яка була відомою мовознавицею та активісткою. За даними слідства, мотивом злочину стала її чітка позиція щодо національної і релігійної нетерпимості. Цей злочин спровокував численні дискусії про роль мови в Україні. За життя Фаріон отримувала як критику, так і підтримку за свої радикальні думки про мову.
Протягом трьох років війни Львів прийняв тисячі переселенців. Згідно з даними міської ради, тут наразі проживає понад 150 тисяч людей. Лише у Львові помітно побільшало російської мови, про що зазначають львів'яни. Однак багато переселенців вирішили перейти на українську, такий крок зробили не лише ті, хто приїхав до Львова, але й мешканці інших міст.
Костянтин М., сирота з Криму, прибув на материкову Україну влітку 2024 року. У Криму він займався проукраїнською діяльністю. Коли почалася війна, юнак створив блог у Twitter під вигаданим іменем Маркус. У 2024 році йому стало небезпечно залишатися в Криму, і він зміг виїхати.
«У грудні минулого року я отримав український паспорт. Я зрозумів, що російська мова – це мова окупантів. Я перейшов на українську», – ділиться своїм досвідом Костянтин.
Мер Львова Андрій Садовий вважає, що в місті не потрібні спеціальні «мовні патрулі», адже переселенці самі переходять на українську. Це було його відповіддю на ініціативу мера Івано-Франківська, який запровадив волонтерів для популяризації української мови.
Дещо інакше реагують військовослужбовці: війну вони сприймають як час змін у свідомості українців. Багато з них переходять на українську мову в спілкуванні. «Це важлива зміна в нашій свідомості», – зазначає військовослужбовець Антон Петрівський.
Громадський активіст Святослав Літинський також звертає увагу на позитивні зміни, що відбуваються в мовному середовищі України, особливо після початку війни. За його словами, українці повертаються до рідної мови, що виражається в зменшенні випадків відмов обслуговувати українською у сферах торгівлі, культури та освіти.
Державна політика з 2019 року активно підтримує українську мову на різних рівнях, у тому числі ухвалено закон щодо забезпечення функціонування української як державної.
Мовознавець Павло Гриценко наголошує, що важливо усвідомлювати, що українська мова сьогодні – це частина оборони країни. За його словами, Росія прагне знищити українську мову зсередини, запроваджуючи ідеї про її недосконалість та заміщуючи україномовний контент російським.
Учасники війни спостерігають нові виклики, в тому числі активізацію російської пропаганди в інтернеті. Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту мовних прав, підкреслює важливість активної боротьби з дезінформацією та підтримки української мови на всіх рівнях.
Згідно з соціологічними даними, близько 80% українців називають українську рідною. Сьогодні, за словами Гриценка, важливо постійно популяризувати українську мову та адекватно реагувати на русифікацію, що може загрожувати національній ідентичності.
Процес мовної українізації в Україні триває, але активізація державної політики та підтримка громадськості є ключовими для зміцнення позицій української мови в умовах сучасних викликів.