Подані заявки від виробників на збільшення локалізації по 25 різних категоріях товарів демонструють актуальність держполітики локалізації.
Таку позицію озвучив заступник голови економічного комітету Верховної Ради Дмитро Кисилевський.
"Сьогодні минуло три роки з моменту, коли закон про локалізацію набрав чинності. З цього саме закону і розпочали серйозне оновлення державної економічної політики, яку тепер всі знають під гаслом "Зроблено в Україні", – зазначив він у Facebook.
"У липні 2022 року, вже при діючому законі про локалізацію, ситуація разюче відрізнялася від часу його ухвалення – російська агресія привела українську індустрію до складних умов. Пріоритет, передбачений для вітчизняних виробників на державних закупівлях, допоміг спочатку відновити роботу, а потім і цілі галузі економіки", – наголосив Кисилевський.
Як повідомив Кисилевський, локалізація у 2023-2024 роках стала поштовхом для інвестицій у нові види продукції. Він згадав приклади локалізації в галузі машинобудування.
Зокрема, Чернігівський автозавод сертифікував перший електробус, Черкаський та Запорізький автозаводи інвестували у виробництво автобусів великої місткості, підприємство «Альфатекс» у Кременчуці розпочало складання вантажних авто, а компанія «ТДС» із Броварів, яка раніше займалася імпортом, тепер вже виготовила власний телескопічний навантажувач.
"Це лише кілька прикладів результативності стратегії локалізації. Цього року попит підтвердили заявки ще від виробників 25 видів продукції щодо розширення локалізації – уряд та парламент стали на підтримку такої ініціативи", – акцентував Кисилевський.
"Без запровадження політики локалізації, швидше за все, в Україні вже б не виготовляли автобуси, трамваї, спеціальну техніку, трансформатори й електрообладнання", – підкреслив Кисилевський.
До відома:
Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді зареєстрували два законопроекти, які передбачають компенсацію інвестицій у промисловість через податкові інструменти. Інвестиційні проекти, що підпадають під компенсацію, мають реалізовуватись саме у галузі переробної промисловості.
Раніше було зазначено, що до українського парламенту надійшов пакет законопроєктів, пов’язаних із Defence City.
У цьому пакеті пропонується створення списку підприємств оборонно-промислового сектора (резидентів Defence City), веденням якого опікуватиметься Міністерство оборони України.
Також раніше згадувалося, що Україна розвиватиме так звану "данську модель", згідно з якою міжнародні партнери закуповують озброєння у вітчизняного ОПК для забезпечення потреб ЗСУ. Уряд планує залучити до цієї програми понад мільярд доларів у 2025 році, про що повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Було також поінформовано, що Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №12117, спрямований на покращення діяльності індустріальних парків.
Ключові очікувані зміни стосуються чіткого розподілу функцій усіх учасників індустріального парку та розширення сфер діяльності резидентів, у тому числі запуску власних енергогенераційних потужностей.